Головна ідея — форму задає роль у реченні
Займенники здаються дрібницею: коротенькі слова, які вчать на першому тижні й більше до них не повертаються. Насправді це останній куточок англійської, де слово ще змінює форму. Іменник давно перестав відмінюватися — table лишається table хоч у підметі, хоч у додатку. А займенник досі має пʼять різних форм, і вибирає між ними не значення, а роль у реченні.
Не питайте себе «як буде він». Питайте: він тут діє, його зачепило чи він власник — і форма знайдеться сама.
Українцеві це питання не спадає на думку, бо в нашій мові на нього вже відповіло закінчення: він, його, йому, себе. Ми міняємо кінець слова, англійська міняє слово цілком.
Уся ідея — на одній схемі
Чому саме займенники виказують рівень
Помилка в часі трапляється раз на абзац. Помилка в займеннику — раз на речення, бо займенник у живому мовленні найчастотніша річ узагалі: I, you, it, my стоять у першій десятці найуживаніших слів англійської.
Тому займенники — найдешевша інвестиція в англійській: правил тут на дві години, а видно результат у кожному реченні.
Пʼять форм, і всі пʼять знадобляться сьогодні
Хто діє
I · you · he · she · it · we · they. Стоять перед дієсловом. Це розділ 2.
Кого зачепило
me · you · him · her · it · us · them. Стоять після дієслова й після будь-якого прийменника.
Чий — перед іменником
my · your · his · her · its · our · their. Самі по собі не вживаються: тримають іменник.
Чий — без іменника
mine · yours · his · hers · ours · theirs. Про різницю з попередньою серією — розділ 3.
Сам себе
myself · yourself · himself · herself · itself · ourselves · themselves. Найнебезпечніша серія: розділ 5.
І ще одна робота
Займенник в англійській тримає порожнє місце підмета: It’s raining, There are two tickets. Про це розділ 7.
Де українська й англійська розходяться найсильніше
Три розходження, і всі три дадуть про себе знати вже в наступному розділі.
① Одне українське слово — два англійських
«Його» покриває і обʼєкт, і належність: «я бачив його» та «його машина». Англійська розводить їх на him і his. Так само «її» — це her у трьох різних ролях, і саме тому her здається простим, поки не дійде до hers.
② В англійської немає «свій»
Українське «свій» бере значення від підмета й роду не має. Англійський присвійний завжди називає рід власника: «він узяв свою книжку» — his book, «вона взяла свою книжку» — her book. Рід предмета тут ні до чого взагалі.
③ Англійське речення не буває без підмета
«Дощить», «Холодно», «У мене є машина», «Важливо перевірити» — усі ці речення українською самодостатні. Англійською в кожному доведеться поставити займенник, якого в оригіналі немає зовсім.
Перевірка інтуїції — чотири речення
Як ви скажете колезі: «Я почуваюся значно краще»?
Якщо рука написала I feel myself much better — це найвідоміша помилка теми, і вона не просто «зайве слово»: feel myself носій розуміє геть інакше, ніж ви хотіли. Причина проста — українське «-ся» в «почуваюся» здається зворотним займенником, хоч ним не є. Розбір — у розділі 5.
Особові: I / me — хто діє і кого зачепило
Дві форми на кожну особу, і межа між ними проходить рівно по одному місцю: перед дієсловом чи після нього. Правило вміщається в один рядок, а помилки тримаються роками — бо українською цю саму різницю несе відмінок, і думати про неї не доводиться.
2.1 Обидві серії
| Особа | Діє (перед дієсловом) | Зачепило (після дієслова й прийменника) |
|---|---|---|
| я | I called. | He called me. |
| ти, ви | You called. | He called you. |
| він | He called. | I called him. |
| вона | She called. | I called her. |
| воно, це | It works. | I fixed it. |
| ми | We called. | He called us. |
| вони | They called. | I called them. |
Форма you однакова в обох колонках — і однакова в однині й множині. Це не спрощення для іноземців, а наслідок історії: розбір у розділі 18.
2.2 Після прийменника — завжди друга колонка
Це та половина правила, яку пропускають. Прийменник в англійській тягне за собою обʼєктну форму без жодних винятків: with me, for him, between us, about them, to her.
Цю форму говорять і носії, і вона стійко тримається саме тому, що звучить «освічено». Логіка тут така: людині багато разів виправляли me and my friend went на my friend and I went, і рука зробила висновок, що and I завжди правильніше.
Але between — прийменник, а після прийменника стоїть тільки друга колонка. Правильно: between you and me, for you and me, from her and me.
2.3 Перевірка, яка ставить форму за півсекунди
Приберіть із переліку все, крім себе, — і рука сама почує правильну форму.
The manager invited Taras and I.
Him and her work in the same team.
The manager invited Taras and me. (invited me)
He and she work in the same team. (he works, she works)
Друга частина тієї самої звички — порядок. Англійська ставить себе останнім у переліку: my colleague and I, Taras and me. Це не граматика, а ввічливість, але помічають її так само.
2.4 Три місця, де правило здається порушеним
It’s me — коротка відповідь
Формально після be мала б стояти перша колонка (It is I), і так справді писали три століття тому. Сучасна норма — It’s me, It’s him, Who’s there? — Me. Варіант It is I сьогодні звучить як цитата з роману.
than me / as me — після порівняння
У розмові кажуть She’s taller than me і He works as hard as me. У формальному письмі — than I am, as hard as I do, з дієсловом. Обидва варіанти живі; помилкою не є жоден, але змішувати їх в одному тексті не варто.
Іноді різниця змістова: She likes him more than me — «більше, ніж мене», а She likes him more than I do — «більше, ніж я його люблю».
Us engineers, we developers — з іменником поруч
Розмовний зворот, у якому займенник стоїть перед іменником: Us engineers know the pain. Це стилістичний прийом, а не правило; у листі краще We engineers know the pain.
2.5 Найбільша українська пастка — пропущений займенник
Українське речення легко живе без підмета: «Думаю, це спрацює», «Прийшов пізно», «Не знаю». Англійське — ні. Підмет там обовʼязковий, навіть коли він нічого не додає.
Came late because of the traffic.
Don’t know, will check.
Is my colleague, we work together.
I came late because of the traffic.
I don’t know, I’ll check.
She’s my colleague, we work together.
У листуванні цю помилку роблять частіше, ніж в усному мовленні: коротке «Прийду о пʼятій» здається природним і англійською теж. Насправді Will be there at five читається як телеграма — зрозуміло, але помітно.
2.6 Дві дрібниці, які варто знати одразу
I завжди велика
Англійське «я» пишеться з великої літери в будь-якому місці речення: my colleague and I. Це єдиний займенник із такою властивістю — історична випадковість, про яку в розділі 18.
Ми з тобою, ми з нею
Українське «ми з тобою» англійською не буває: там або you and I, або we. Калька ✗ we with you означала б «ми разом із тобою» як окрема група — не те, що ви хотіли сказати.
Одна перевірка на всі випадки: приберіть усе зайве й лишіть займенник наодинці з дієсловом. I finished проти ✗ me finished, invited me проти ✗ invited I. Ця перевірка не помиляється жодного разу — навіть у between you and me, де between me звучить абсолютно нормально.
my і mine — дві присвійні серії
Дві серії, які означають одне й те саме — належність, — і різняться рівно однією ознакою: чи стоїть після займенника іменник. Правило тривіальне. Складність в іншому: англійська ставить присвійний там, де українська не ставить нічого, і не має слова «свій».
3.1 Дві серії поруч
| Особа | Перед іменником | Замість іменника |
|---|---|---|
| я | my laptop | It’s mine. |
| ти, ви | your laptop | It’s yours. |
| він | his laptop | It’s his. |
| вона | her laptop | It’s hers. |
| воно | its handle | — форми майже не буває |
| ми | our laptop | It’s ours. |
| вони | their laptop | It’s theirs. |
Дві клітинки таблиці збігаються: his працює в обох колонках, а her у першій колонці збігається з обʼєктною формою з розділу 2. Через це his і her здаються найлегшими — доки не доводиться сказати hers.
3.2 Що з цього насправді ламається
This is a my friend.
The my report is ready.
Is this book your’s?
This is a friend of mine.
My report is ready.
Is this book yours?
Артикль і присвійний не стоять поруч
Перед англійським іменником є рівно одне місце для визначника, і на нього претендують і артикль, і присвійний. Тому ✗ a my friend, ✗ the my report, ✗ this my idea неможливі — хоча українською «один мій друг» і «ця моя ідея» звучать бездоганно.
Коли треба сказати і «один», і «мій», власник іде назад через of: a friend of mine, this idea of mine, an old habit of his. Цей зворот називають подвійним генітивом, і він єдиний спосіб поєднати обидва.
3.3 Англійська не має «свій»
Це друга за вартістю помилка розділу — і найтихіша, бо речення з нею граматично бездоганне.
Українське «свій» бере значення від підмета: «він узяв свою книжку», «вона взяла свою книжку» — слово те саме. Англійський присвійний називає рід власника, і слово щоразу інше.
Own справді схоже на «свій», але додає наголос «власний, а не чужий»: my own room — «моя власна кімната», не спільна. Само по собі own не вживається: ✗ He took own book. Завжди з присвійним поруч: his own, her own, their own.
3.4 Присвійний там, де українською нічого немає
Англійська називає власника частин тіла, одягу й особистих речей завжди — навіть коли він очевидний.
3.5 Whose і чужі імена — сусідня конструкція
Присвійний іменника будується інакше — через апостроф із s: Anna’s laptop, the client’s invoice, my colleagues’ desks. Це єдине місце в англійській, де апостроф справді означає належність, — і саме тому його помилково переносять на займенники. Про це наступний розділ.
Дві перевірки, кожна на секунду.
Перша: після займенника стоїть іменник? Так — перша серія (my). Ні — друга (mine).
Друга: перед займенником уже є артикль чи this? Тоді присвійний туди не влізе — виносьте його назад через of: a friend of mine.
its проти it’s — і три пари, які пишуть навпаки
Найпомітніша письмова помилка англійської — і зроблена вона не з незнання, а з правильного, але не туди застосованого правила. Апостроф справді означає належність: Anna’s laptop. Але тільки в іменника. У займенника присвійна форма вже є, і апострофа в ній немає жодного.
4.1 Що насправді означає апостроф
4.2 Чотири пари, які плутають щодня
| З апострофом = два слова | Без апострофа = належність | Перевірка |
|---|---|---|
| it’s = it is / it has | its — його, її (про предмет) | It’s late → It is late ✓ |
| you’re = you are | your — твій, ваш | You’re late → You are late ✓ |
| they’re = they are | their — їхній | They’re here → They are here ✓ |
| who’s = who is / who has | whose — чий | Who’s there? → Who is there? ✓ |
До третьої пари додається ще й there — «там», яке до належності не має стосунку взагалі. Трійка their / they’re / there звучить абсолютно однаково, і розрізняє її лише письмо.
4.3 Перевірка, яка займає півсекунди
Спробуйте розгорнути слово в два. Розгорнулося — апостроф на місці. Ні — пишеться без нього.
4.4 Форм із апострофом просто не існує
Це не «рідковживані» й не «розмовні» варіанти — таких слів немає взагалі. Присвійний займенник в англійській уже присвійний за формою, і додавати до нього ознаку належності немає куди.
4.5 Де апостроф справді означає належність
Тільки в іменника
- Однина: Anna’s laptop, the client’s invoice, today’s meeting.
- Множина на -s: my colleagues’ desks (апостроф після s, другого s немає).
- Множина без -s: the children’s books, the people’s choice.
- Неозначені займенники теж беруть апостроф: somebody’s wallet, anyone’s guess — вони поводяться як іменники.
Вона суто письмова: на слух its і it’s не відрізняються ніяк, тому в розмові її просто не існує. Але лист, резюме чи повідомлення в робочому чаті читають очима — і носій помічає її миттєво, як українець помічає «пів години» через дефіс.
Добра новина: перевірка тут одна на всі чотири пари, і вона механічна. Її не треба «відчувати» — треба один раз завести звичку розгортати слово в два.
Апостроф у займеннику = пропущена літера. Завжди. Не розгортається в два слова — пишіть без апострофа: its, your, their, whose, hers, ours, theirs.
myself, yourself — і чому each other не те саме
Тут живе найвідоміша помилка теми — I feel myself good. Вона не «зайве слово»: носій розуміє цю фразу зовсім не так, як ви хотіли сказати. Причина проста й повністю українська: наше «-ся» здається зворотним займенником, хоч ним не є.
5.1 Форми
| Особа | Форма | Приклад |
|---|---|---|
| я | myself | I hurt myself. |
| ти | yourself | Don’t blame yourself. |
| він | himself | He cut himself. |
| вона | herself | She taught herself Python. |
| воно | itself | The door closed itself. |
| ми | ourselves | We booked it ourselves. |
| ви (кілька людей) | yourselves | Help yourselves. |
| вони | themselves | They introduced themselves. |
Єдине місце, де англійська досі розрізняє «ти» і «ви»: yourself для однієї людини й yourselves для кількох. У самому you цієї різниці немає — залишок історії, про який у розділі 18.
5.2 Дві роботи зворотного займенника
① Той, хто діє, і той, кого зачепило, — одна особа
Це основна робота. He cut himself — порізався сам; He cut him — порізав когось іншого. Різниця не стилістична: це два різні факти.
Прибрати таке myself не можна — речення обірветься: ✗ He cut while he was cooking.
② Наголос «сам, без чужої допомоги»
I did it myself, The manager himself came to the demo. Тут займенник можна прибрати — речення лишиться цілим і тільки втратить наголос. Стоїть він або одразу після підмета, або в кінці речення.
Окремо by myself — «на самоті, без нікого»: I work better by myself. Це вже не наголос, а обставина.
5.3 Українське «-ся», яке не перекладається
Українських дієслів на «-ся» набагато більше, ніж англійських зворотних конструкцій. Наше «-ся» робить щонайменше три різні роботи, і лише одна з них справді зворотна.
| Українською | Англійською | Що робить «-ся» |
|---|---|---|
| я почуваюся краще | I feel better | частина дієслова — зворотності немає |
| вона хвилюється | She is worried | стан, а не дія із собою |
| ми зустрічаємося щопʼятниці | We meet every Friday | взаємність — уже в самому дієслові |
| він голиться щоранку | He shaves every morning | звична дія із собою — англійська її мовчить |
| двері зачинилися | The door closed | щось сталося саме |
| він порізався | He cut himself | справді зворотна дія — і тут myself потрібен |
She relaxed herself after work.
We meet ourselves every Friday.
Please concentrate yourself on the numbers.
He returned himself at six.
She relaxed after work.
We meet every Friday.
Please concentrate on the numbers.
He came back at six.
Решта прикладів звучать просто дивно: relax herself носій зрозуміє, лише подумає, що фраза незграбна. А feel myself має в англійській цілком конкретне й дуже фізичне значення, через яке фраза «I feel myself much better» у робочій розмові викликає геть не те співчуття, на яке ви розраховували.
Правило безпечне і просте: після feel зворотного займенника не буває. I feel better, I feel tired, I feel sick, I feel like a coffee.
Список дієслів, які зворотного займенника не беруть
Усі вони мають українську пару на «-ся» — і саме тому потрапляють у цей список.
Виняток усередині винятку: wash і dress беруть зворотний займенник тоді, коли дія незвична або потребує зусиль — The patient can wash himself now. У звичайному «я вмився» його не буває.
5.4 each other — дія навхрест
One another означає те саме, що each other. Колишнє правило «each other про двох, one another про багатьох» сучасні довідники не підтримують — обидва працюють у будь-якій кількості, просто one another звучить трохи формальніше.
Присвійна форма теж є
each other’s — з апострофом, бо це вже іменникова конструкція: We read each other’s drafts, They finish each other’s sentences.
5.5 Зайвий myself із ввічливості
Ще одна гіперкорекція, рідна сестра between you and I: людині здається, що myself звучить скромніше за me.
Myself and my colleague will join the call.
My colleague and I will join the call.
Правило те саме, що в розділі 2: приберіть Anna and. Send the report to me — так; ✗ send the report to myself означало б, що ви надсилаєте його самі собі.
Одне питання перед кожним myself: чи дія справді робиться із собою?
Так (порізався, представився, навчився сам) — займенник потрібен. Ні (почуваюся, зустрічаємося, хвилююся) — його там немає, хоч українською й стоїть «-ся». А якщо ви ставите myself просто щоб звучати ввічливіше — заміняйте на me.
this / that / these / those і заміна one
Вказівні займенники здаються найлегшими в темі — і майже такими є. Складність поруч: англійська не вміє лишати іменник невисловленим. Українське «дай червону» англійською вимагає підпори — слова one, якого в оригіналі немає й бути не могло.
6.1 Чотири слова й дві осі
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| Близько — тут, зараз, у мене в руках | this folder | these folders |
| Далеко — там, тоді, у вас | that folder | those folders |
Відстань буває не лише фізичною. These days — «нині», those days — «тоді, колись». Так само в розмові: this вводить те, що ви скажете, а that вказує на щойно сказане.
6.2 One — опора для прикметника
Англійський прикметник не вміє стояти сам замість іменника. Українське закінчення робить це легко: «червону» вже показує рід і число, і додавати нічого не треба. Англійському red такої підказки взяти нізвідки, тому на місце іменника ставлять one (або ones для множини).
I don’t want this folder, give me that.
These are too expensive — show me cheaper.
I don’t want this folder, give me that one.
These are too expensive — show me cheaper ones.
Коли one не потрібен
- Після this / that без прикметника, коли ви просто показуєте на предмет: I’ll take this — цілком нормально.
- З незлічуваними: I prefer black coffee to the white one звучить дивно, бо кава не рахується поштучно. Там кажуть I prefer black coffee.
- Після присвійного: ✗ my one. Замість цього — друга присвійна серія з розділу 3: mine.
These ones і those ones у розмові трапляються постійно, хоч і вважаються надлишковими: these вже показує множину. У листі краще написати просто these.
6.3 that of / those of — формальне порівняння
Зворот, який знадобиться в письмовому тексті: щоб не повторювати іменник у порівнянні, англійська ставить that of (однина) чи those of (множина).
6.4 those who — «ті, хто»
6.5 Безособове one — і чому його майже не чути
Англійська має ще одне one — узагальнене «людина взагалі», близьке до українського безособового «кажуть» чи «якщо працювати щодня».
Практичний висновок: у своєму мовленні беріть you. Безособове one варто вміти впізнати в тексті, але вживати його майже не доводиться — і невдало вжите, воно звучить старомодно.
this — те, що близько або попереду; that — те, що далеко або щойно сказане.
А головне: щойно ви прибрали іменник, а прикметник лишили — поставте one. Українська рука цього кроку не робить ніколи, бо в нашій мові його просто немає.
Порожній підмет: it і there
Найбільш українська пастка теми — і найтихіша, бо пропуск не відчувається. Українське речення чудово живе без підмета: «Дощить», «Холодно», «У мене є машина», «Важливо перевірити». Англійське речення без підмета не буває взагалі, тому на порожнє місце ставлять слово, яке ні на що не вказує.
7.1 It — коли діяча немає взагалі
Погода, час, відстань, температура
- It’s raining. · It’s cold outside. · It’s getting dark.
- It’s five o’clock. · It’s Monday. · It’s my birthday tomorrow.
- It’s ten kilometres from here. · It’s a two-hour drive.
Це it не вказує ні на що. Питання «що саме дощить?» англійською безглузде так само, як українською.
Оцінка чогось, що описане цілим зворотом
Справжній підмет тут — довгий зворот (to check the numbers, that he left), і англійська відсуває його в кінець, а наперед ставить it.
- It’s important to check the numbers.
- It’s hard to say what happened.
- It seems that nobody noticed.
- It took me two hours to find the bug.
- It’s worth reading the whole thread.
Is very important to check the numbers.
Seems that nobody noticed.
Took me two hours to find the bug.
It’s very important to check the numbers.
It seems that nobody noticed.
It took me two hours to find the bug.
7.2 There — коли щось існує
Зворот there is / there are повідомляє, що щось узагалі є. Українською йому відповідає «є», яке частіше просто випадає: «У кімнаті двоє людей».
7.3 it проти there — де межа
7.4 «У мене є» — і чому there тут ні до чого
Найстійкіша калька розділу. Українське «у мене є» побудоване як існування («є») з прийменником, тому рука тягнеться до there is. Англійська будує це речення інакше: власник стає підметом, а прийменник зникає повністю.
At my sister there are two children.
There is at us a meeting at three.
My sister has two children.
We have a meeting at three.
Ту саму думку можна сказати й через there is — але тільки коли ви справді повідомляєте про існування, а не про власність: There’s a car outside — «надворі стоїть машина», без жодного натяку на те, чия вона.
7.5 Дві дрібниці, які видають рівень
There’s із множиною
У розмові носії кажуть There’s two people waiting — і це справді дуже поширено. У письмі так не пишуть: There are two people waiting. Знати варто обидва, писати — один.
it у стійких зворотах
Порожнє it сидить у десятках готових конструкцій, які варто вивчити цілком: make it (встигнути, дати раду), take it easy, call it a day, get it (зрозуміти), I like it here, as I see it. У жодній із них it ні на що не вказує.
Дописавши англійське речення, перевірте одну річ: чи є в ньому підмет. Не «чи правильний час» і не «чи той артикль» — просто чи є перед дієсловом хтось або щось.
Це та помилка, яку не чути на слух: Is raining вимовляється майже як It’s raining, і в розмові вона проскакує. У листі — ні.
it — коли діяча немає взагалі (погода, час) або коли справжній підмет надто довгий і поїхав у кінець.
there — коли ви повідомляєте, що щось існує.
Ні те, ні те — коли українською сказано «у мене є»: там підметом стає власник, і речення будується через have.
somebody, anything, nowhere — і заборона другого «не»
Неозначені займенники складаються як конструктор із двох половин, і саме тому їх легко вивчити цілим блоком. Складність тут не у формі, а у двох звичках: українське заперечення любить компанію («ніхто нічого не сказав»), а українське «усі» — множина.
8.1 Конструктор: чотири початки на три кінці
| -body / -one про людей | -thing про речі | -where про місце | |
|---|---|---|---|
| some- якийсь | somebody, someone | something | somewhere |
| any- будь-який | anybody, anyone | anything | anywhere |
| no- жоден | nobody, no one | nothing | nowhere |
| every- кожен, усі | everybody, everyone | everything | everywhere |
Пара -body / -one означає те саме; -one звучить трохи формальніше. Єдина письмова тонкість: no one пишеться двома словами, а nobody — одним. Форми ✗ noone не існує.
8.2 Заперечення в англійському реченні одне
Українська вимагає узгодженого заперечення: «Я нікому нічого не казав» — три заперечні слова, і всі три обовʼязкові. Англійська дозволяє рівно одне. Друге не додає сили — воно скасовує перше або просто робить речення неграмотним.
I don’t know nothing about it.
We didn’t go nowhere yesterday.
Nobody didn’t notice the mistake.
I don’t know anything about it. = I know nothing about it.
We didn’t go anywhere yesterday.
Nobody noticed the mistake.
Два правильні варіанти — і різниця між ними
Заперечення можна поставити або на дієслово, або на займенник — але не на обидва.
- Заперечне дієслово + any-: I didn’t tell anyone. Нейтральний, найзвичніший варіант.
- Стверджувальне дієслово + no-: I told no one. Звучить сильніше й трохи книжніше — заперечення тут наголошене.
Якщо в реченні вже є nobody, nothing, never, no — дієслово лишається стверджувальним: Nothing works, He never says anything.
Подвійне заперечення в англійській існує, але як помітна ознака діалекту й розмовного стилю: воно живе в блюзі, репі, у мовленні деяких регіонів. Носій, який каже I ain’t got no time, робить це свідомо — це стилістичний вибір.
У мовленні іноземця те саме речення читається інакше: не як стиль, а як помилка перекладу з рідної мови. Тому в листі, на співбесіді й у робочій розмові заперечення має бути одне.
8.3 some- проти any-
| Ситуація | Форма | Приклад |
|---|---|---|
| Ствердження | some- | Somebody left a wallet here. |
| Заперечення | any- | I didn’t say anything. |
| Питання | any- | Did anyone call? |
| Пропозиція, прохання | some- | Would you like something to drink? |
| «Будь-який, байдуже який» | any- | Ask anyone — they’ll tell you the same. |
Останній рядок — не виняток, а друге значення any-: у стверджувальному реченні воно означає «будь-хто, байдуже хто». Порівняйте: I didn’t meet anybody («нікого не зустрів») і Anybody can do this («це може будь-хто»).
8.4 Це однина, хоч і про багатьох
Nobody know the answer.
Everything were fine.
Nobody knows the answer.
Everything was fine.
І все-таки далі про них кажуть they
Дієслово в однині, а займенник далі — множинний: Everybody is here, aren’t they?, Somebody left their wallet. Це не суперечність і не помилка: форма однини, а значення множинне. Про singular they — розділ 10.
8.5 Дрібниці, які трапляються щодня
else — «ще, інший»
somebody else (хтось інший), anything else (щось іще), nowhere else (більше ніде). Присвійна форма з апострофом і на кінці: somebody else’s car — «чужа машина».
Прикметник іде ПІСЛЯ
Це єдине місце в англійській, де прикметник стоїть після слова, яке описує: something important, anyone new, nothing serious, somewhere quiet. ✗ important something неможливе.
none і no one — різні слова
no one — про людей: No one came. None — «жоден із названих», про людей і про речі: None of the tickets are ready. Після none of у розмові ставлять і однину, і множину; у формальному письмі обирають однину.
Одне заперечення на речення. Якщо ви вже сказали didn’t, далі йдуть any-форми; якщо взяли nobody чи nothing — дієслово лишається стверджувальним.
І друге: everybody, somebody, nothing — однина. Українське «усі готові» тягне в множину рівно одне слово — дієслово, — і саме на ньому спотикаються.
who, whom, whose, what, which
Питальні займенники самі по собі прості: who — хто, what — що, whose — чий. Проблема в реченні навколо них. Питання про підмет будується без do — і саме це правило рука ламає найчастіше, бо в українському питанні порядок слів не міняється взагалі.
9.1 Питання про підмет обходиться без do
Порівняйте два питання. В обох є who, але роль у них різна — і від цього залежить, чи потрібен помічник.
What did happen yesterday?
Who does know the answer?
How many people did come?
What happened yesterday?
Who knows the answer?
How many people came?
Перевірка проста: спробуйте відповісти на питання одним підметом. «Who sent it?» — «Anna». Якщо відповідь стає на місце підмета, помічник не потрібен.
Дієслово при who — в однині
Who is coming?, Who wants coffee? — навіть коли ви очікуєте кількох людей у відповідь. Форма множини (Who are coming?) не вживається.
9.2 who проти whom
Коротко: whom можна не вживати ніколи
Формально who — це підмет, а whom — обʼєкт: Who called? проти Whom did you call? У сучасній розмові й у більшості письмових текстів на місці whom стоїть who, а прийменник їде в кінець: Who did you call?, Who are you waiting for?
Whom лишається живим у двох місцях: одразу після прийменника (to whom it may concern, a colleague with whom I worked) і у формальному письмі. В усьому іншому воно звучить підкреслено книжно.
Помилка тут буває й у другий бік: whom ставлять «для солідності» там, де потрібен підмет — ✗ Whom is calling? Це та сама гіперкорекція, що between you and I з розділу 2.
9.3 whose — чий
9.4 what проти which
| Коли | Приклад | |
|---|---|---|
| what | вибір відкритий, варіантів безліч | What would you like to drink? |
| which | вибір з відомого обмеженого набору | Which of the two folders is yours? |
Українською обидва — «який» чи «що», і різниці немає. Англійською вона є, хоч і не сувора: What colour do you want? (будь-який) проти Which colour, red or blue? (з двох названих).
9.5 Прийменник у кінці — це нормально
With whom did you speak?
About what is this article?
Who did you speak to?
What is this article about?
Ліва колонка граматично не помилкова — так писали й пишуть у дуже формальних текстах. Але в живій мові прийменник іде в кінець, і речення з ним попереду звучить як переклад. Українська рука ставить його наперед автоматично, бо в нас він від слова невідʼємний: «про що», «з ким».
9.6 Ті самі слова у відносних реченнях
Who, which, that, whose працюють ще й як зʼєднувачі частин речення: the colleague who sent the invoice, the folder which was on my desk. Це вже інша тема — відносні речення, — але слова ті самі, і плутати їх не варто.
Одна річ, яку варто знати вже зараз: про людей кажуть who, про речі — which або that. ✗ The colleague which sent it — помилка, помітна одразу.
І апострофна пара, яка коштує найдорожче на письмі: whose — чий, who’s — хто це такий.
Рід, he or she і singular they
Англійська не має граматичного роду: стіл, книжка, Україна й нейронна мережа — усе це it. Рід у займеннику зʼявляється лише там, де йдеться про живу людину, і рівно тому виникає питання, якого в українській немає: що казати, коли стать людини невідома.
10.1 Речі — це it, завжди
I bought a new car, she is very fast.
Look at this table — she is too big for the room.
I bought a new car — it’s very fast.
Look at this table — it’s too big for the room.
Українська рука ставить рід за закінченням: «машина» — вона, «стіл» — він. Англійська цієї підказки не має й не потребує: граматичного роду в неї немає з часів середньовіччя, і зникнення його — окрема історія в розділі 18.
Три винятки, які ви таки почуєте
- Тварини. Взагалі it, але про свого улюбленця кажуть he чи she: My cat has hurt her paw. Це не граматика, а ставлення.
- Кораблі, іноді країни й машини. She у традиційному й урочистому мовленні: She’s a fine ship. Сьогодні звучить архаїчно, і в новинах давно пишуть it.
- Немовля. It граматично можливе (The baby is crying — it must be hungry), але при батьках так не кажуть: беруть he, she або they.
10.2 Проблема, якої в українській немає
Українською «хтось залишив гаманець» рід не називає взагалі: «залишив» — це форма дієслова за замовчуванням, і ніхто не читає її як указівку на чоловіка. Англійському реченню займенник потрібен: Somebody left ___ wallet. І от тут доводиться щось вирішити.
Singular they — не новина
Його вживали Чосер, Шекспір і Джейн Остін. Заборона зʼявилася аж у XVIII столітті, коли граматисти вирішили описувати англійську за латинськими категоріями, — і протрималася приблизно двісті років. Сучасні довідники повернули they в норму, а словники додали ще й друге його вживання: про конкретну людину, яка так про себе говорить.
Практично це означає одне: ставте they і не сумнівайтеся. Воно коротке, нейтральне й нікого не змушує вгадувати.
10.3 Де they в однині трапляється найчастіше
Форма themself (замість themselves) для однини теж існує й трапляється дедалі частіше, але в довідниках вона поки описана як варіант. У листі безпечніше писати themselves.
10.4 Найпростіший обхід — множина
Коли they в однині чомусь незручне, часто найкраще рішення — переписати речення в множині. Тоді питання роду не виникає взагалі.
10.5 Дві звички, які варто перевірити
Не вгадуйте стать за професією
«Лікар сказав, що…» українською чоловічого роду за замовчуванням. Англійською The doctor said he… вже стверджує, що це чоловік. Якщо ви не знаєте — they. Якщо знаєте — беріть той займенник, який людина вживає про себе.
Присвійний бере рід власника, а не предмета
Це вже було в розділі 3, але саме тут воно стає на місце: his sister — сестра чоловіка, her brother — брат жінки. Рід у займеннику завжди про того, кому річ належить.
Речі — it. Без винятків, які варто відтворювати.
Людина, стать якої невідома, — they. Це не компроміс і не новомодність: це найкоротший і найзвичніший варіант, який до того ж не змушує вас нічого вгадувати.
Усі форми пліч-о-пліч
Одна таблиця на всю тему. Дивіться не на рядки, а на колонки: саме перехід між ними — те, що доводиться вибирати щоразу. І на три клітинки, де одна форма працює за дві: саме вони створюють ілюзію, що все просто.
11.1 Повна таблиця
| Хто | Діє | Зачепило | Чий + іменник | Чий, без іменника | Сам себе |
|---|---|---|---|---|---|
| я | I | me | my | mine | myself |
| ти | you | you | your | yours | yourself |
| він | he | him | his | his | himself |
| вона | she | her | her | hers | herself |
| воно | it | it | its | — | itself |
| ми | we | us | our | ours | ourselves |
| ви (кілька) | you | you | your | yours | yourselves |
| вони | they | them | their | theirs | themselves |
11.2 Три клітинки, які роблять таблицю оманливо легкою
you — одна форма на чотири клітинки
You однакове і в підметі, і в обʼєкті, і в однині, і в множині. Через це здається, що вибирати не треба взагалі, — і рука розслабляється саме перед he / him, де вибирати доводиться.
Єдиний слід колишньої різниці — yourself проти yourselves.
his — і присвійний із іменником, і без нього
his laptop та It’s his — те саме слово. Тому his ніколи не викликає труднощів, і людина не помічає, що в жіночому роді форми вже дві: her laptop, але It’s hers.
her — одна форма на дві різні ролі
I saw her (зачепило) і her laptop (чий) — знову те саме слово, хоч ролі різні. У чоловічому роді ці ролі розведені: I saw him проти his laptop. Саме тому him і his плутають частіше, ніж будь-яку іншу пару.
11.3 Одне речення в пʼятьох формах
11.4 Що змінюється при переході з української
| Українською | Англійською | Що сталося |
|---|---|---|
| він · його · йому · ним | he · him | шість відмінків стиснулися у дві форми |
| його (машина) | his | з обʼєкта виділився окремий присвійний |
| свій | his / her / their | слова «свій» немає — рід бере від власника |
| ти · ви | you | різниця зникла зовсім |
| (підмет пропущено) | it · there · I | зʼявилося слово, якого в оригіналі не було |
| дай червону | give me the red one | зʼявилася опора для прикметника |
| ніхто нічого не сказав | nobody said anything | заперечень стало одне замість трьох |
Останні три рядки — не про вибір форми, а про перебудову речення. Саме вони й дають ті помилки, які найдовше тримаються: форму можна перевірити, а відсутність підмета треба помітити.
11.5 Що з цього видно
Помилок у формі менше, ніж помилок у конструкції
Переплутати him і his легко, але помітно й легко виправно. Пропустити підмет, поставити друге заперечення чи забути one значно гірше: речення лишається зрозумілим, тому ніхто не виправляє — і помилка живе роками.
Виграє той, хто питає про роль, а не про переклад
Питання «як буде його» відповіді не має: залежить від ролі. Питання «він тут діє, його зачепило чи він власник» відповідь має завжди — і саме воно ставить форму за півсекунди.
Два тексти з повним розбором
Розділ 11 показав таблицю. Чого не видно в таблиці — як займенники тримають текст: у кожному другому реченні їх по два-три, і кожен посилається на щось сказане раніше. Ось два тексти: робочий лист і той самий випадок у чаті. Спершу прочитайте англійською, потім звірте переклад — і лише тоді дивіться розбір.
Текст 1 — лист колезі про загублений гаманець і зіпсований дедлайн
Hi Marta — somebody left their wallet in the meeting room yesterday. I put it in my drawer, so tell people they can pick it up from me. One more thing: Taras says he sent you the invoice on Friday, but I can’t find it in my inbox. There’s something wrong with our mail — it’s the third time this month. Olha and I will check the settings ourselves; there’s no point in bothering support again. If you need my copy, it’s yours — just say the word. And don’t blame yourself about Monday: the deadline has already been moved.
Текст 2 — той самий випадок, переказаний у чаті через десять хвилин
Taras, have you seen a brown wallet? I think I left it in the meeting room yesterday. — It’s with Danylo, he put it in his drawer. You can get it from him after lunch. — Thanks, you’ve saved me. I’ve never once found mine — it’s always somebody else who finds it. — Ha, everybody here is like that. I do the same thing with my keys: I put them somewhere and then send myself on a treasure hunt.
Один абзац, дві версії
Ліворуч зібрані шість найчастіших помилок теми одразу: me в підметі, пропущений підмет it, feel myself, there is at me, подвійне заперечення і випущений one. Кожна має українське джерело, і всі шість розібрані в розділі 14.
Візьміть своє справжнє повідомлення колезі, написане цього тижня, і підкресліть у ньому всі займенники. Їх виявиться більше, ніж ви думали.
Потім перевірте кожен за одним питанням: яку роль він тут виконує. Це трихвилинна вправа, і вона показує ваші власні слабкі місця точніше за будь-який тест — бо тест перевіряє те, що обрав автор, а ваш текст показує те, що ви пишете щодня.
Переклад з української — 25 речень
Найважча вправа теми — і найкорисніша: українські речення нижче звучать абсолютно природно, і саме тому пастка в них непомітна. У кожному захована одна з чотирьох звичок: відмінок замість ролі, «свій» без роду, «-ся» без зворотної дії або пропущений підмет. Прочитайте речення, назвіть роль кожного займенника, напишіть свій варіант у полі — і лише потім відкривайте відповідь. Правильних перекладів завжди більше, ніж один.
Блок A — особові й присвійні
Українською роль займенника видно із закінчення, і думати про неї не треба. Англійською кожне речення нижче вимагає обрати форму наперед — до того, як ви його дописали.
Блок B — зворотні, one і вказівні
Українське «-ся» і випущений іменник. Обидві звички непомітні, бо в українському реченні вони не помилка, а норма.
Блок C — порожній підмет: it і there
Найбільш українські речення теми: у них немає підмета, і англійською кожне доведеться добудувати. Пастка не в правилі, а в тому, що пропуск не відчувається.
Блок D — неозначені, питальні й рід
Друге заперечення, однина в «усі» і зайве do в питанні про підмет. Три українські звички, які видно з першого речення.
Десять помилок українців
Це не абстрактні недоліки, а конкретні українські кальки — те, що чути від людей із дуже пристойною англійською. Порядок тут за вартістю, а не за частотою: перші три співрозмовник помічає одразу, остання не помітна взагалі й саме тому найдорожча. Причина в кожної одна й та сама — українська на цьому місці влаштована інакше.
① I didn’t see nothing
Подвійне заперечення. Українське «я нікого не бачив» вимагає двох заперечних слів, і жодне з них прибрати не можна: «я нікого бачив» — не речення. Англійська дозволяє рівно одне заперечення на речення, і друге не підсилює його, а робить фразу неграмотною — або, у формальному читанні, перевертає зміст.
I don’t know nothing about it.
Nobody didn’t notice the mistake.
I don’t know anything about it.
Nobody noticed the mistake.
Правило на місці: заперечення або на дієслові (didn’t … anything), або на займеннику (… nothing). Обидва разом — ні.
② Is raining. Is very important to check
Пропущений підмет. Українське речення без підмета — норма, а не еліпсис: «Дощить», «Холодно», «Важливо перевірити», «Думаю, спрацює». Англійське речення без підмета не буває взагалі, тому місце заповнюють порожнім it — словом, яке ні на що не вказує.
Is very important to check the numbers.
Seems that nobody noticed.
Think it will work.
It’s very important to check the numbers.
It seems that nobody noticed.
I think it will work.
Найпідступніше те, що на слух помилка майже не чути: Is raining звучить схоже на It’s raining. У листі вона видно одразу.
③ There is at me a car
Українське «у мене є» побудоване як існування з прийменником, і рука перекладає обидві частини: «є» → there is, «у мене» → at me. Англійська будує це речення принципово інакше — власник стає підметом, а прийменник зникає повністю.
At my sister there are two children.
There is at us a meeting at three.
My sister has two children.
We have a meeting at three.
Зворот there is сам по собі правильний і потрібний — але для існування, а не власності: There’s a car outside нічого не каже про те, чия вона. Розбір у розділі 7.
④ The company changed it’s name
Апостроф за змістом «чий». Правило про апостроф справді існує — Anna’s laptop, — але діє тільки для іменника. У займенника присвійна форма своя, і апострофа в ній немає жодного.
Is this folder your’s?
The idea was her’s, not their’s.
Is this folder yours?
The idea was hers, not theirs.
Перевірка на півсекунди: розгорніть слово в два. It is name не розгортається — отже апострофа немає. Форм your’s, her’s, their’s не існує взагалі.
⑤ I feel myself much better
Українське «-ся» здається зворотним займенником. Насправді воно робить щонайменше три різні роботи, і зворотна серед них лише одна: у «почуваюся», «хвилююся», «зустрічаємося» дії із собою немає.
She relaxed herself after work.
We meet ourselves every Friday.
She relaxed after work.
We meet every Friday.
Ця помилка коштує більше за інші зі списку: у feel myself англійська чує цілком конкретне фізичне значення, і в робочій розмові воно виходить дуже недоречним. Повний список дієслів — у розділі 5.
⑥ Everybody are ready
Українське «усі готові» — множина, і рука ставить множинне дієслово. Англійські everybody, somebody, nobody, everything граматично однина, хоч і означають багатьох.
Nobody know the answer.
Everything were fine.
Nobody knows the answer.
Everything was fine.
Тонкість, яка виглядає суперечністю: дієслово в однині, а займенник далі — множинний. Everybody has to bring their laptop правильно цілком.
⑦ Who did send you this file?
Зайвий помічник у питанні про підмет. Українське питання «Хто надіслав?» від розповідного речення відрізняється лише інтонацією — переставляти нічого не треба, — тому рука за звичкою додає do / did усюди, де побачила питання.
What did happen yesterday?
How many people did come?
What happened yesterday?
How many people came?
Перевірка: якщо відповіддю буде підмет («Anna»), помічник не потрібен. Якщо відповідь стоїть деінде — Who did you send it to? — To Anna, — помічник на місці.
⑧ Give me the red, please
Випущений іменник. Українське закінчення саме показує, про що йдеться: «червону» — це вже й рід, і число, і відмінок. Англійський прикметник такої підказки не має, тому на місце іменника ставлять опору one.
I don’t want this folder, give me that.
These are too expensive, show me cheaper.
I don’t want this folder, give me that one.
These are too expensive, show me cheaper ones.
Той самий пропуск у другій присвійній серії: ✗ Is this folder your? замість yours. Причина спільна — англійська не лишає місце іменника порожнім.
⑨ This is a my friend
Два визначники на одне місце. Українською «один мій старий друг» вибудовується в ряд без жодного конфлікту; перед англійським іменником є рівно одна позиція, і на неї претендують і артикль, і присвійний.
The my report is ready.
This my idea didn’t work.
My report is ready.
This idea of mine didn’t work.
Коли потрібні обидва змісти — «один» і «мій», — власник іде назад через of і бере другу серію: a friend of mine, an old habit of his.
⑩ He took her book — коли мали на увазі «свою»
Найтихіша помилка списку: речення граматично бездоганне, тому його ніхто не виправляє. Українське «свій» роду не має й бере значення від підмета; англійський присвійний завжди називає рід власника, і хибна форма повідомляє інший факт — що книжка чужа.
She forgot his password. (мали на увазі: свій)
She forgot her password.
Сюди ж належить і пропущений присвійний там, де українською його немає зовсім: ✗ She washed the hands замість her hands. Розбір — у розділі 3.
Візьміть ②, ③ і ⑤. Перші дві помітні в кожному другому реченні й ламають саму будову фрази, а не окреме слово; третя коштує найдорожче в живій розмові.
Решта сім теж варті уваги, але вони точкові: помилку в its виправляють один раз і назавжди, а звичку лишати речення без підмета доводиться переучувати.
Схема вибору — 10 секунд
Чотири питання у фіксованому порядку. Перше — не про особу: особу ви й так знаєте, помиляються не в ній. Перше питання про роль, і саме воно в українській не ставиться взагалі, бо на нього вже відповіло закінчення. Поки звичка не зʼявилась, проходьте питання свідомо; далі рука почне вибирати сама.
Крок 1 — Яка тут роль: діє, зачепило чи чий?
Від цього залежить сама серія, а не деталь.
- Діє (стоїть перед дієсловом) → I · you · he · she · it · we · they.
- Зачепило (після дієслова або після будь-якого прийменника) → me · you · him · her · it · us · them.
- Чий → присвійна серія, і далі крок 2.
Перевірка, яка не помиляється: приберіть із переліку все зайве. I finished проти ✗ me finished; invited me проти ✗ invited I.
Крок 2 — Після займенника стоїть іменник?
Стоїть — перша серія: my laptop. Не стоїть — друга: It’s mine.
Тут же перевірте сусідню звичку: чи не лишили ви прикметник без іменника. «Дай червону» англійською вимагає опори — the red one.
І ще одне: перед займенником уже стоїть артикль або this? Тоді присвійний туди не влізе — виносьте його назад через of: a friend of mine.
Крок 3 — Це та сама особа, що й підмет?
Та сама — himself. Інша — him. Одне одного — each other. Різниця не стилістична: He cut himself і He cut him — два різні факти.
І контрольне питання проти головної помилки теми: чи дія справді робиться із собою? «Почуваюся», «хвилююся», «зустрічаємося» — ні, і зворотного займенника там немає.
Крок 4 — Речення не лишилося без підмета?
Це вже не про вибір форми, а про те, що рука робить за звичкою. Перечитайте написане й перевірте, чи є перед дієсловом хтось або щось.
- Діяча немає взагалі (погода, час, оцінка) → it.
- Повідомляєте, що щось існує → there is / there are.
- Українською сказано «у мене є» → ані те, ані те: підметом стає власник, I have.
- Чи є в кожному реченні підмет? (Найдешевша перевірка з усіх.)
- Чи не стоїть у переліку me там, де ви б сказали I наодинці?
- Чи не лишився прикметник без іменника — може, там просилося one?
- Чи всі апострофи розгортаються в два слова?
- Чи є в реченні друге заперечення?
- Чи не поставили ви myself просто щоб звучати ввічливіше?
- Чи не вгадали ви стать людини, якої не знаєте? (Там they.)
Вправи з відповідями
Три різні завдання, а не три порції одного. A перевіряє механіку: чи вмієте ви назвати роль і взяти потрібну форму. B перевіряє око — у кожному реченні рівно одна помилка, і всі вони з живого мовлення. Вправа C найважча: виправити мало, треба назвати українську конструкцію, яка вела рукою, бо доки джерело не назване, помилка повертається. Спочатку зробіть подумки або на папері, потім відкривайте відповідь.
Вправа A — оберіть форму
Механіка: у кожному реченні бракує одного займенника. Перш ніж відповідати, назвіть роль — діє, зачепило чи чий.
Вправа B — знайдіть помилку
У кожному реченні рівно одна помилка, і всі десять — реальні, з живого мовлення. Виправте й скажіть, у якій ролі стався збій.
Вправа C — назвіть українську конструкцію за помилкою
Найважча й найкорисніша вправа теми. Виправити мало — треба назвати те, що вело рукою: доки джерело не назване, помилка повертається.
Тест — 20 питань
Натисніть варіант — побачите, чи правильно, і головне чому. 0 / 20
1. My colleague and ___ finished the report yesterday.
Ми з колегою закінчили звіт учора.
2. Between you and ___, the deadline is not realistic.
Між нами кажучи, дедлайн нереальний.
3. The dog wagged ___ tail.
Пес махнув хвостом.
4. ___ a good idea, but I need a day to think about it.
Це гарна ідея, але мені треба день подумати.
5. That laptop is ___ — I bought it last spring.
Той ноутбук мій — я купив його минулої весни.
6. I met ___ at a conference in Lviv.
Я познайомився з нею на конференції у Львові.
7. He hurt ___ when he fell off the bike.
Він забився, коли впав з велосипеда.
8. I ___ much better today, thanks.
Я почуваюся значно краще сьогодні, дякую.
9. The two founders have known ___ since university.
Двоє засновників знають одне одного ще з університету.
10. I don’t want the blue folder — give me the red ___.
Мені не потрібна синя тека — дай червону.
11. ___ raining, so we moved the meeting inside.
Дощить, тому ми перенесли зустріч усередину.
12. ___ two tickets left before the release.
До релізу лишилося дві задачі.
13. I ___ a car, but I rarely use it.
У мене є машина, але я рідко нею користуюся.
14. I didn’t see ___ in the corridor.
Я нікого не бачив у коридорі.
15. Everybody ___ ready for the demo.
Усі готові до демо.
16. Who ___ the invoice yesterday?
Хто вчора надіслав рахунок?
17. Somebody left ___ wallet on the desk.
Хтось залишив гаманець на столі.
18. ___ book is this — yours or Anna’s?
Чия це книжка — твоя чи Аннина?
19. She washed ___ hands before dinner.
Вона помила руки перед вечерею.
20. A friend ___ recommended this course to me.
Один мій друг порадив мені цей курс.
Звідки взялися англійські займенники
Займенники — найархаїчніша частина англійської мови. Уся решта за тисячу років позбулася відмінків, роду й узгодження; займенник зберіг і форми, і рід, і навіть слід колишньої різниці між «ти» і «ви». Кожна дивина цієї теми має дату — і зазвичай дуже конкретну причину.
18.1 Чому форм саме пʼять
Давньоанглійська відмінювала все: іменник мав чотири відмінки, прикметник узгоджувався з ним у роді й числі, а артикля як окремого слова ще не було. Після норманського завоювання й століть контакту зі скандинавськими мовами закінчення стерлися майже повністю — англійська перейшла з відмінків на порядок слів.
Займенники встояли з простої причини: вони найчастотніші слова мови, а часто вживані форми зношуються повільніше. Те, що ми сьогодні звемо «пʼятьма формами», — це залишки давньої системи, яка колись була значно більшою.
Тому him і his справді різні відмінки, а table і table — ні. Англійська втратила відмінок, але не встигла втратити його в займеннику. Найближчий аналог у нашій мові — те, що «хтось» і «когось» досі відмінюються, коли решта запозичень уже ні.
18.2 Куди зникло «ти»
Ще в XVI столітті англійська мала повний набір: thou (ти) — thee (тебе) — thy / thine (твій), і окремо ye / you / your для множини. Різниця була рівно та сама, що в нашому «ти» й «ви»: множинну форму почали вживати як ввічливу до однієї особи.
Далі сталося те, чого в українській не сталося: ввічлива форма витіснила просту повністю. До XVIII століття thou зникло з живої мови, лишившись у молитві, поезії та кількох діалектах — а разом із ним зникла й сама можливість звертатися на «ти».
Сьогодні you однакове і в однині, і в множині, і в підметі, і в обʼєкті. Але зворотна форма розрізняє кількість: yourself для однієї людини й yourselves для кількох. Це єдине місце в сучасній англійській, де стара опозиція ще жива — і саме тому її так легко пропустити.
Звідси й практичний наслідок для українця: питання «як тут — на ти чи на ви» англійською не вирішується займенником узагалі. Дистанцію несуть інші засоби: імʼя чи прізвище, повні форми замість скорочень, could you замість can you.
18.3 Its — наймолодший займенник теми
Слова its у Шекспіра майже немає. Присвійним для середнього роду до XVII століття служило his — те саме, що й для чоловічого: у Біблії короля Якова читаємо if the salt have lost his savour («якщо сіль втратила свій смак»).
Its зʼявилося як новотвір за зразком іменникового присвійного (Anna’s) і закріпилося лише до кінця XVII століття. Іронія в тому, що народилося воно саме з тієї конструкції з апострофом — і саме тому апостроф до нього досі приписують помилково.
Ця історія пояснює, чому в другій присвійній серії немає форми its: слово зʼявилося пізно, і місця для «незалежної» форми на кшталт hers у мові вже не було. Речення The idea is its не каже ніхто.
18.4 They прийшло з норвезької
Давньоанглійське «вони» звучало як hie — і майже не відрізнялося від he («він») та heo («вона»). Після скандинавських поселень у північній Англії їхнє þeir поступово витіснило рідну форму: спершу they, потім them і their.
Це рідкісний випадок: мови позичають іменники й дієслова легко, а займенники — майже ніколи. Тут запозичення виграло саме тому, що розвʼязувало проблему — розрізняло «він», «вона» і «вони», які на той час злилися до нерозрізненності.
18.5 Singular they — старше за заборону на нього
Уживання they про одну людину невідомої статі фіксується з XIV століття: воно є в Чосера, у Шекспіра, у Джейн Остін і в англійському перекладі Біблії. Ніхто не вважав це помилкою кілька сотень років поспіль.
Заборона зʼявилася в XVIII столітті, коли граматисти взялися описувати англійську латинськими категоріями й вирішили, що множинна форма не може означати однину. Тоді ж законодавчо закріпили he як «людину взагалі». Обидва рішення протрималися приблизно двісті років — і обидва сучасні довідники скасували.
Для вас із цього практичний висновок: Somebody left their phone не потребує жодних застережень. Це не поступка й не мода — це форма, старша за правило, яке її забороняло.
18.6 Чому I пишеться з великої
Найдрібніша й найвипадковіша історія теми. Давньоанглійське «я» звучало ic і писалося з малої, як усе. Коли c відпало, лишилася одна-єдина літера i — і в рукописному тексті вона просто губилася серед сусідніх слів, особливо в готичному письмі, де вертикальні риски йшли суцільним частоколом.
Переписувачі почали писати її більшою, щоб слово було видно. Друкарський верстат закріпив звичку, і англійське «я» лишилося єдиним займенником, який пишеться з великої літери в будь-якому місці речення.
Історія не поставить за вас жодного its — це робить лише практика. Але вона знімає два відчуття, які найбільше заважають.
Перше: що займенники — це купа безсистемних винятків, які треба зазубрити. Ні: пʼять форм — залишок цілісної системи, і кожна дивина в ній має дату. Its молоде, they запозичене, thou померло — і саме тому таблиця з розділу 11 виглядає нерівною.
Друге: що singular they — це якась сучасна поступка, до якої треба звикати. Навпаки: до нього просто повернулися після двохсотрічної перерви, і саме воно рятує від того, чого українська робити не змушує, — вгадування статі незнайомої людини.
Шпаргалка
Зробіть скріншот. Уся тема на одній картці — жодного нового факту, тільки стиснуте вже сказане.
ЗАЙМЕННИКИ — ШВИДКА ДОВІДКА
Форму задає роль у реченні, а не значення. Українською роль несе закінчення того самого слова (він · його · йому · себе), англійською — інше слово.
I · me · my · mine · myself
you · you · your · yours · yourself / yourselves
he · him · his · his · himself · she · her · her · hers · herself
it · it · its · — · itself
we · us · our · ours · ourselves · they · them · their · theirs · themselves
Перед дієсловом — перша колонка. Після дієслова й після будь-якого прийменника — друга.
Перевірка: приберіть решту переліку. I finished · ✗ me finished · invited me · ✗ invited I
✗ between you and I — після прийменника завжди me
Після займенника стоїть іменник — my laptop. Не стоїть — It’s mine.
✗ a my friend → a friend of mine · ✗ mine laptop
Слова «свій» немає: рід бере власник. He took his book · She took her book
Частини тіла й особисті речі — завжди з присвійним: She washed her hands
it’s = it is / it has ↔ its · you’re ↔ your · they’re ↔ their ↔ there · who’s ↔ whose
Розгортається в два слова — з апострофом. Ні — без нього.
✗ her’s · our’s · your’s · their’s — таких слів немає
Потрібні лише тоді, коли дія справді робиться із собою: He cut himself
Або як наголос «сам»: I did it myself · by myself — на самоті
✗ feel myself · relax myself · concentrate myself · meet ourselves · wash myself · hurry myself
Навхрест — each other, не themselves: They helped each other
Англійське речення без підмета не буває.
Діяча немає (погода, час, оцінка) → It’s raining · It’s important to check · It took me two hours
Щось існує → There is / There are
«У мене є» → ані те, ані те: I have. ✗ There is at me a car
some- / any- / no- / every- + -body · -one · -thing · -where
Одне заперечення на речення: I didn’t see anybody = I saw nobody · ✗ didn’t see nobody
Це однина: Everybody is · Nobody knows · Everything was
Прикметник іде після: something important · nothing serious
this / these — близько й попереду · that / those — далеко й назад
Прикметник без іменника потребує опори: the red one · cheaper ones
✗ Give me the red · ✗ my one → mine
Питання про підмет — без do: Who sent it? · What happened? · ✗ Who did send it?
Про обʼєкт — як звичайне питання: Who did you send it to?
whom потрібне лише після прийменника й у формальному письмі
what — вибір відкритий · which — з відомого набору
Речі, країни, машини, столи — it. Граматичного роду в англійської немає.
Людина, статі якої ви не знаєте, — they: Somebody left their phone
Дієслово при they множинне: they are, навіть про одну людину
① Яка роль: діє, зачепило чи чий?
② Після займенника стоїть іменник? — my чи mine
③ Це та сама особа, що й підмет? — him, himself чи each other
④ Речення не лишилося без підмета? — it чи there
② Is raining · ③ There is at me · ⑤ I feel myself good
Повні десять — розділ 14.
Якщо запамʼятати з теми лише одне: англійський займенник обирається за роллю в реченні, а англійське речення не буває без підмета. Перше дає форму, друге — саму будову фрази; решта картки виводиться з цих двох.
План практики на 14 днів
Таблицю форм можна вивчити за вечір — вона вміщається на пів сторінки. Переучити руку значно довше: помилки цієї теми ростуть не з незнання, а з української граматики, яка щоразу пропонує свій варіант першою. Тому перші пʼять днів ідуть на форми, наступні сім — на конструкції, які ламаються найчастіше, а два останні на власні справжні тексти. По 15 хвилин на день.
| День | Що робимо | Як саме |
|---|---|---|
| 1 | Дві колонки | Візьміть 15 своїх звичайних речень і в кожному назвіть роль займенника вголос: «діє» або «зачепило». Мета дня — не форма, а звичка ставити це питання. |
| 2 | Перелік із собою | 10 речень зі словом «and»: my colleague and I, Taras and me, between you and me. Щоразу перевіряйте прибиранням: I finished проти ✗ me finished. Це найшвидша перемога в темі. |
| 3 | my проти mine | 10 пар речень: спершу з іменником, потім без нього. Окремо 5 із a friend of mine — конструкцією, яку рука не збере сама, бо українською такої немає. |
| 4 | «Свій» | Візьміть 10 українських речень зі словом «свій» і перекладіть кожне двічі: про чоловіка й про жінку. Вправа коротка й неприємна — і саме вона ставить найтихішу помилку з розділу 14. |
| 5 | Апостроф | 20 речень із its / it’s, your / you’re, their / they’re / there, whose / who’s. Пишіть, а не говоріть: помилка тут суто письмова. Кожне слово перевіряйте розгортанням у два. |
| 6 | Підмет | Візьміть 10 своїх учорашніх повідомлень і перевірте одну річ: чи є в кожному реченні підмет. Допишіть it, there або I там, де рука його пропустила. |
| 7 | it проти there | 10 речень про існування (there is a problem) і 10 про вже відоме (it’s the same problem). Наприкінці — 5 українських «у мене є», перекладених через have. |
| 8 | Одне заперечення | 12 українських речень із «ніхто», «нічого», «ніде». Кожне перекладіть двома способами: через didn’t … any- і через nobody / nothing. Пишіть уголос — друге заперечення чується краще, ніж бачиться. |
| 9 | myself | Спершу 8 речень зі справжньою зворотною дією (cut himself, taught herself), потім 8 українських на «-ся», у яких зворотного займенника не буде. Другий список важливіший. |
| 10 | each other | 6 пар: looked at themselves проти looked at each other. До кожної додайте українське речення й перевірте, чи розрізняє воно ці два змісти взагалі. |
| 11 | one | 10 українських речень без іменника: «дай червону», «покажи дешевші», «візьму оту». Мета — щоб рука перестала лишати англійський прикметник самотнім. |
| 12 | Питання про підмет | 10 питань зі свого робочого дня, у яких відповідь — підмет: Who sent it? What happened? How many people came? Жодного did. Потім 5 питань про обʼєкт, де did обовʼязковий, — щоб різниця стала відчутною. |
| 13 | Свій лист | Напишіть колезі справжнього листа на 8–10 речень і підкресліть у ньому всі займенники. Перевірте кожен за чотирма кроками зі схеми вибору. Порахуйте, скільки їх виявилося: зазвичай удвічі більше, ніж здається. |
| 14 | Тест і аудит | Пройдіть тест із розділу 17. Усе, що нижче 17/20, — поверніться до відповідного розділу. Далі тиждень слідкуйте лише за двома речами: чи є підмет і чи одне заперечення. |
Практикуйте на своїх справжніх текстах, а не на вигаданих реченнях про Тома й Мері. Займенник завжди на щось посилається — і в чужому реченні це «щось» уже назвав автор, тому вибирати нема з чого.
У вашому власному повідомленні колезі все навпаки: там ви самі вирішуєте, кого назвати іменем, кого замінити на they і де поставити it. Саме там і виявиться, що рука робить за звичкою.
День 6 виглядає безглуздо: ну підмет, ну перевірити. Але це єдина вправа теми, яка виправляє будову речення, а не окреме слово. Помилку у формі співрозмовник виправить подумки й забуде; речення без підмета він спершу перечитає.
День 8 неприємний тим, що доводиться боротися з рефлексом: українське «нікого не бачив» без другого заперечення просто не збирається. Саме тому одноразового пояснення тут не досить — потрібні дванадцять повторів поспіль, після яких рука перестає дописувати друге «не».