Головна ідея — переказ переносить точку відліку
Непряма мова здається темою про ввічливість і про те, як «переказати своїми словами». Насправді вона про арифметику. У кожній репліці є слова, які вказують на мовця (I, my), на його «зараз» (am, now, tomorrow) і на його «тут» (here, this). Коли репліку переказуєте ви, всі ці вказівники показують не туди: мовець уже інший, «зараз» уже інше, «тут» — інше місце. Непряма мова — це перерахунок репліки з чужої системи координат у вашу.
Не питайте себе «як це сказати ввічливо». Питайте: що в цій репліці вказувало на мовця, на його момент і на його місце — і перерахуйте кожен із цих вказівників.
Часи — лише один із трьох каналів перерахунку, і не найважливіший. Помилка в часі дає дивний відтінок; помилка в займеннику дає інший зміст.
Уся ідея — на одній схемі
Чому українцеві це дається важко
Не через складність форми — таблиця зсуву вміщається на пів сторінки. А через те, що українська цього перерахунку не робить. Час у нашому підрядному реченні міряється від моменту, коли говорив той, кого переказують. Англійський час міряється від моменту, коли говорите ви.
Звідси й усі помилки теми: рука перекладає українське підрядне слово в слово й лишає час, займенник і обставину такими, якими вони були в оригіналі. Виходить She said she is working on it now — речення, у якому «зараз» означає момент вашої розповіді, а не її.
Три канали, і всі три треба перерахувати
Час
Кожна конструкція відходить на сходинку в минуле: is → was, has done → had done, will → would. Механіка в розділі 2, винятки — у розділі 3.
Учасники
«Я» мовця стає «він», «ти» стає «я», «наш» може стати «їхній» — залежно від того, хто переказує і кому. Найдорожчий канал: помилка тут міняє зміст.
Час і місце розмови
now → then, today → that day, tomorrow → the next day, here → there, this → that. Про це розділ 4.
Перевірка інтуїції — одна репліка, чотири перекази
Тарас у понеділок сказав: «I’ll send you the file tomorrow.»
Чотири переклади однієї репліки, і в кожному інший набір слів. Українською всі чотири звучали б майже однаково — «Тарас сказав, що надішле файл завтра», — і лише контекст підказував би, про який день ідеться. Ось відстань між двома мовами, яку доведеться пройти в цій темі.
Як ви перекажете колезі те, що вам щойно написав клієнт: «Я не отримав рахунок»?
Якщо рука написала He said he didn’t receive the invoice — граматика ціла, але зміст трохи не той: у його репліці стояв Present Perfect (I haven’t received it), а зсунутий Present Perfect — це hadn’t received. Різниця та сама, що між «не отримав досі» і «не отримав тоді».
А якщо рука написала ✗ He said me he didn’t receive… — ви поставили адресата після say, і це помилка №1 з розділу 13. Її причина — українське «сказав мені», де давальний відмінок чіпляється до дієслова без жодного прийменника.
Крок назад: узгодження часів
Механіка зсуву коротка: кожна конструкція відходить на одну сходинку в минуле. Вчити тут майже нічого — ви вже знаєте всі потрібні форми, треба лише навчитися брати сусідню зліва. І одна деталь, яка знімає половину страху: зсув міняє час, а не вид. Continuous лишається Continuous, Perfect лишається Perfect.
2.1 Уся таблиця на одній схемі
2.2 Те саме таблицею, з прикладами
| Пряма мова | Переказ | Приклад |
|---|---|---|
| Present Simple — works | Past Simple — worked | «I work here» → He said he worked there. |
| Present Continuous — is working | Past Continuous — was working | «I’m working» → He said he was working. |
| Present Perfect — has worked | Past Perfect — had worked | «I’ve finished» → He said he had finished. |
| Past Simple — worked | Past Perfect — had worked | «I saw her» → He said he had seen her. |
| Past Continuous — was working | Past Perfect Continuous | «I was waiting» → He said he had been waiting. |
| Past Perfect — had worked | не змінюється | «I had left» → He said he had left. |
| will | would | «I’ll call» → He said he would call. |
| can | could | «I can help» → He said he could help. |
| must | had to | «I must go» → He said he had to go. |
Знайдіть у репліці перше дієслово форми — допоміжне або смислове, якщо допоміжного немає, — і поставте його на сходинку назад. Решта слів у формі не змінюється взагалі.
She has been working here for years → рухається лише has: had been working. They are going to sign it → рухається лише are: were going to sign it.
Це те саме правило, що й у питаннях і запереченнях по всій англійській: працює тільки перше слово форми, інші стоять нерухомо.
2.3 Дно сходів — Past Perfect
Далі в минуле англійська не вміє. Тому дві різні репліки в переказі зустрічаються в одній формі:
Це не двозначність, з якою треба щось робити: у 99 випадках зі 100 контекст усе показує, а точний відтінок оригіналу слухачеві не потрібен. Практична користь тут інша — Past Perfect у переказі не треба боятися. Він не «складніший час», а звичайне дно, у яке впирається все, що було минулим.
2.4 Зсув працює й у заперечних, і в питальних частинах
2.5 Коли зсув справді важливий, а коли — деталь
Не в тому, щоб узяти неправильну сходинку, а в тому, щоб не зробити кроку взагалі: ✗ He said he will come, ✗ She said she is busy, ✗ They said they have finished.
Причина суто українська: у нас підрядне речення зберігає час оригіналу, і зсувати там нема чого. Тому вправа дня — не вивчити таблицю (вона очевидна), а помітити момент, коли після said рука тягнеться до теперішнього часу.
Коли час не зсувається
Зсув — не ритуал, а логіка: час відходить назад тому, що момент репліки вже минув. Якщо він не минув — або сказане однаково правдиве й зараз, — зсувати нічого. Таких випадків пʼять, і найчастіший із них не виняток із підручника, а те, як люди говорять щодня.
3.1 Дієслово переказу стоїть у теперішньому
Найпростіший і найчастіший випадок. He says, she tells me, they claim, the message says, it says here — точка відліку не рухалася взагалі, тому в підрядному лишається все як було.
Коли переказуєте щось щойно почуте, беріть says — і жодного зсуву робити не доведеться. Це не спрощення для початківців: саме так каже носій, коли передає новину, яка ще гаряча.
He says he’s on his way у чаті звучить природно; He said he was on his way звучить так, ніби відтоді минув день і ви вже сумніваєтесь.
3.2 Сказане правдиве й досі
Якщо факт не залежить від того, коли про нього говорили, час можна лишити теперішнім. Це стосується законів природи, розкладів, постійних станів, характеристик людей.
Зверніть увагу: у всіх трьох реченнях зсунута форма теж не є помилкою. Це не правило «не можна», а вибір відтінку. She said she lived in Prague — я переказую те, що вона сказала; She said she lives in Prague — я переказую і водночас підтверджую, що так і є.
3.3 Момент, про який ішлося, ще не настав
3.4 Умовні речення другого й третього типу
Форми if I were, would have done уже стоять «на дні»: вони не позначають час, вони позначають нереальність. Зсувати їх нікуди й ні до чого.
3.5 Модальні, яким нікуди зсуватися
could · would · should · might · ought to · used to
Ці форми вже минулі за походженням, і другої сходинки в них немає. У переказі вони лишаються такими, якими були: «I could help» → He said he could help; «You should rest» → She said I should rest.
must — залежить від того, що воно означає
Обовʼязок зсувається у had to: «I must go» → He said he had to go. А припущення («напевно») не зсувається взагалі: «She must be tired» → He said she must be tired. Форми had to тут не буде — вона означала б обовʼязок, а не здогад.
3.6 Разом — коли зсуву немає
ПʼЯТЬ ВИПАДКІВ БЕЗ ЗСУВУ
He says he’s on his way. · The email says the delivery is on Friday.
She said she lives in Prague. — зсунута форма теж правильна, це вибір відтінку
He said he will come next Friday. — домовленість у силі, день попереду
He said he would wait if he were me. · …would have called if she had known.
could · would · should · might · ought to · used to — і must у значенні здогаду
Не виносьте звідси думку «отже, зсувати необовʼязково». Пʼять випадків вище — це саме пʼять випадків, а не дозвіл лишати теперішній час скрізь, де так зручніше.
Перевірка проста: якщо ви переказуєте розмову — те, що хтось сказав у минулому і що вже стало історією, — зсув потрібен. Якщо ви передаєте новину, яка діє просто зараз, беріть says і не зсувайте нічого. Плутанина починається саме тоді, коли said береться для свіжої новини — і тоді незсунутий час читається як помилка, а не як вибір.
Займенники, час і місце: this → that, tomorrow → the next day
Зсунути дієслово й забути про решту — найпомітніша помилка теми. Речення з незсунутим часом звучить трохи не так; речення з незсунутим tomorrow вказує на інший день, а з незсунутим займенником — на іншу людину. Тому цей розділ важливіший за розділ 2, хоч і виглядає дрібнішим.
4.1 Учасники розмови
Правило одне: перерахуйте, хто є хто з вашої позиції. Механічної таблиці тут немає й бути не може — усе залежить від того, хто говорив, хто переказує і кому.
Ті самі шість слів в оригіналі — і чотири різні переклади. Саме тому в цьому каналі не працює жодна таблиця: працює лише питання «хто зараз слухає мене і про кого я говорю».
4.2 Час: коли обставина міняється, а коли ні
| У репліці | У переказі | Приклад |
|---|---|---|
| now | then · at that moment | «I’m busy now» → He said he was busy then. |
| today | that day | «I’ll do it today» → He said he’d do it that day. |
| tonight | that night | «I’m leaving tonight» → She said she was leaving that night. |
| tomorrow | the next day · the following day | «See you tomorrow» → He said he’d see me the next day. |
| yesterday | the day before · the previous day | «I saw her yesterday» → He said he’d seen her the day before. |
| next week | the following week | «I’ll start next week» → He said he’d start the following week. |
| last month | the previous month · the month before | «We moved last month» → They said they’d moved the month before. |
| ago | before | «Two days ago» → He said it had happened two days before. |
| this morning | that morning | «I called this morning» → She said she’d called that morning. |
Обставину міняють лише тоді, коли той день уже минув. Якщо ви переказуєте того самого дня чи напередодні події, беруть звичайні слова — і механічне the next day стає помилкою.
Тарас у понеділок: «I’ll send it tomorrow.»
Переказ у понеділок: He said he’d send it tomorrow. ✓ (вівторок ще попереду)
Переказ у вівторок: He said he’d send it today. ✓ (це той самий день)
Переказ у пʼятницю: He said he’d send it the next day. ✓ (день давно минув)
Тобто the next day — не переклад слова tomorrow, а спосіб сказати «наступного дня після тієї розмови», коли з вашим календарем це вже ніяк не звʼязано.
4.3 Місце й вказівні слова
here → there
«I’ve been waiting here for an hour» → She said she’d been waiting there for an hour. Here лишається тільки тоді, коли ви переказуєте, стоячи в тому самому місці.
this → that · these → those
«I don’t like this idea» → He said he didn’t like that idea. Але якщо предмет перед вами, this лишається: He said he didn’t like this design — і ви показуєте на екран.
4.4 Чому цей канал дорожчий за часи
(розмова була минулого тижня)
He said he had seen her here yesterday.
(ви переказуєте в іншому місті через місяць)
He said he had seen her there the day before.
Ліворуч граматика бездоганна — зсув часу зроблено правильно. І при цьому перше речення обіцяє дзвінок завтра, а друге переносить зустріч у ваше місто й на вчора. Помилка в часі дає відтінок; помилка тут дає неправильні факти.
Перекажіть репліку в три проходи, а не одним:
- Хто — перерахуйте всі займенники з вашої позиції.
- Коли й де — знайдіть кожне слово, що вказувало на момент і місце розмови.
- Час дієслова — і лише тепер зсув.
Порядок навмисно зворотний до інтуїції: часи здаються головними, тому рука починає з них — і на цьому увага закінчується. Два перші проходи коштують секунди й рятують саме те, що ламає зміст.
say, tell, ask, speak — чотири дієслова, які плутають
Українське «сказати» покриває всі чотири: «сказав», «сказав мені», «сказав зачекати», «сказав кілька слів». Англійська розрізняє їх за однією ознакою — чи названий адресат і як саме. Помилка тут не ламає розуміння, але чується одразу: He said me звучить так само, як українською «він розказав про мені».
5.1 Одна ознака, чотири дієслова
say — адресата немає
Або він є, але тільки через to: He said to me that…. У живій мові такий варіант рідкісний і звучить трохи книжно.
✓ He said he would be late.
✗ He said me he would be late.
tell — адресат обовʼязковий
І одразу після дієслова, без жодного прийменника. Tell без адресата не вживається — крім кількох стійких зворотів.
✓ He told me he would be late.
✗ He told that he would be late.
ask — питання й прохання
Адресат необовʼязковий, але якщо є — теж без прийменника. Дві моделі: питання (ask if / where) і прохання (ask somebody to do).
✓ She asked where I lived. · ✓ She asked me to wait.
speak · talk — про сам процес
Ці двоє взагалі не вводять переказу: після них не буває підрядного речення зі змістом сказаного. Вони про факт розмови, а не про її зміст.
✓ I spoke to him yesterday.
✗ He spoke me that he was late.
5.2 Стійкі звороти, які не питають про адресата
Тільки say
say yes / no · say a word · say hello · say sorry · say a prayer · say something / nothing
Це фрази з прямим додатком: кажуть щось, а не комусь.
Тільки tell
tell the truth · tell a lie · tell a story / a joke · tell the time · tell the difference · tell somebody the way
Тут адресат можна не називати (He never tells the truth) — і це єдиний випадок, коли tell обходиться без нього.
5.3 Пари, на яких видно різницю
5.4 Дієслова, які ставлять адресата через to
Це та сама родина, що в темі «Пасивний стан» не пускає людину в підмет. Логіка одна: адресат у них не прямий додаток, а обставина.
She described us the flat.
They announced me the decision.
He suggested me a different plan.
She described the flat to us.
They announced the decision to me.
He suggested a different plan to me.
Порівняйте з протилежною родиною, де адресат іде одразу після дієслова: tell me, show me, send me, give me, offer me, promise me. Списки короткі, і вчаться вони не логікою, а вживанням — саме тому в шпаргалці вони стоять поруч.
З давального відмінка. Українською «мені» приклеюється до будь-якого дієслова мовлення без прийменника: «сказав мені», «пояснив мені», «описав мені», «повідомив мені». Форма одна на всі випадки, і різниці між дієсловами не видно взагалі.
Англійська цієї підказки не має: замість відмінка в неї місце в реченні, і кожне дієслово саме вирішує, чи пускати людину одразу після себе. Тому tell me ✓, а explain me ✗ — і жодного правила, яке передбачило б це наперед, не існує.
Непрямі питання: прямий порядок слів і whether
Питання, яке переказали, перестає бути питанням. Воно перетворюється на частину розповідного речення — і втрачає всі три ознаки питальності: інверсію, допоміжне do і знак питання. Українською жодна з трьох не існує взагалі, тому рука копіює пряме питання цілком. Це помилка №2 теми й найпомітніша з усіх.
6.1 Що саме зникає
6.2 Питання з питальним словом
Питальне слово лишається на місці й працює як сполучник. Далі — звичайне розповідне речення зі зсувом часу.
Коли питальне слово саме є підметом, порядок слів у прямому питанні вже прямий — і в переказі не змінюється нічого, крім часу.
«Who called you?» → She asked who had called me. ✓
«What happened?» → He asked what had happened. ✓
Тут немає ані інверсії, ані do, які треба було б прибирати. Тому речення виглядає підозріло простим — і рука інколи «виправляє» його на ✗ who did call me.
6.3 Питання без питального слова — if і whether
Якщо пряме питання починалося з допоміжного дієслова (Do you…?, Are you…?, Have you…?), у переказі потрібен сполучник. Українською це «чи».
Коли можна тільки whether
- перед or not одразу: He asked whether or not we agreed (але if we agreed or not — теж правильно);
- перед інфінітивом: She didn’t know whether to wait or leave. ✗ if to wait не буває;
- після прийменника: It depends on whether they reply. ✗ on if;
- коли підрядне стоїть перед головним: Whether he agrees is another question.
У решті випадків обидва слова взаємозамінні, і if частіше в розмові. Плутанина з if-умовним тут теоретично можлива (Let me know if you’re coming — «чи прийдеш» або «якщо прийдеш»), і саме заради однозначності в документах беруть whether.
6.4 Ввічливі питання: та сама конструкція без жодного переказу
Це найпрактичніша частина розділу. Прямі питання в англійській звучать різкувато, і носій пакує їх у ввічливу оболонку — а всередині виявляється рівно та сама конструкція з прямим порядком слів.
Do you know what time does it start?
I wonder could you help me.
Do you know what time it starts?
I wonder if you could help me.
Зверніть увагу на знак питання: він тут доречний, бо питальним є головне речення (Could you tell me…?). А всередині — розповідний порядок слів, бо вбудоване питання питанням уже не є.
Складіть питання двічі: спершу пряме, потім переказ.
Where is the station? → рука вже написала інверсію.
Тепер прочитайте: «а тепер це частина розповіді» — і поверніть підмет на перше місце: where the station is.
Через тиждень такої практики порядок слів у ввічливих зворотах перестане зісковзувати. Це важливіше за саму непряму мову: Could you tell me where the station is ви скажете сьогодні, а переказувати чужі репліки будете значно рідше.
Накази, прохання й поради: tell me to, ask me not to
Наказ і прохання переказують не підрядним реченням, а інфінітивом: He told me to wait. Жодного that, жодного зсуву часу — зсувати нема чого, бо в наказі часу немає взагалі. Уся складність в одному українському слові: «щоб». Воно тягне за собою підрядне речення — і саме воно псує англійський переклад.
7.1 Формула
Це рівно та модель, яку в темі «Пасивний стан» мали дієслова з двома додатками: людина стоїть одразу після дієслова, без прийменника. Логіка спільна — той, кому адресовано, тут не обставина, а повноцінний учасник дії.
7.2 Наказ, прохання, порада — одна конструкція, різні дієслова
| Що переказуємо | Дієслово | Приклад |
|---|---|---|
| наказ, вказівка | tell · order · instruct | He told us to leave the building. |
| прохання | ask · beg | She asked me to open the window. |
| порада | advise · urge | The doctor advised her to rest. |
| попередження | warn | They warned us not to touch anything. |
| нагадування | remind | He reminded me to send the invoice. |
| запрошення, заохочення | invite · encourage | She invited us to join the call. |
| заборона | forbid | The rules forbid us to smoke here. |
Хоч українською «порадив мені зачекати» і «запропонував мені зачекати» звучать однаково, англійською recommend і suggest адресата одразу після себе не пускають:
✗ He suggested me to wait · ✓ He suggested waiting · ✓ He suggested that I wait
✗ She recommended me to try it · ✓ She recommended trying it · ✓ She recommended that I try it
Про моделі дієслів переказу — розділ 9. Ця пара — найпопулярніша помилка всієї теми, тому вона трапиться вам ще двічі.
7.3 «Щоб» — головне джерело помилок розділу
She told that I should call her.
Mum said that I come home early.
He asked that I not be late.
She told me to call her.
Mum told me to come home early.
He asked me not to be late.
Українською всі чотири речення ліворуч будуються через «щоб»: «сказав, щоб я зачекав», «просив, щоб я не запізнювався». Конструкція виглядає як підрядне речення — і рука шукає англійське підрядне речення. А англійська на цьому місці має інфінітив, у якому немає ані сполучника, ані власного підмета.
7.4 Заперечний наказ
7.5 Три звороти, які виглядають як наказ, але ним не є
Пропозиція зробити щось разом: «Let’s…»
«Let’s take a break» → He suggested taking a break. Або He suggested that we take a break. Через told це не переказують: наказу тут немає, є пропозиція.
Пропозиція допомогти: «Shall I…?»
«Shall I call them?» → She offered to call them. Модель offer to do, без адресата. Дослівний переказ через asked whether she should call теж можливий, але це вже питання, а не пропозиція.
Прохання дозволу: «Can I…?»
«Can I leave early?» → He asked if he could leave early. Це питання, а не прохання зробити щось, тому працює модель з if, а не з інфінітивом.
Перед тим як писати said that, спитайте себе: чи була в репліці дія, якої від когось чекають? Якщо так — вам майже напевно потрібен інфінітив, а не підрядне речення.
«Він сказав, що ми маємо зачекати» → He told us to wait звучить природніше за He said that we had to wait, хоч друге теж правильне. Перше — про наказ, друге — про переказ його слів; у 90% робочих ситуацій потрібне саме перше.
Модальні дієслова в переказі
З модальними зсув працює так само, як із рештою, — з однією полегшувальною обставиною: половина з них уже стоїть на дні й не рухається взагалі. Тому вчити тут треба не таблицю з десяти рядків, а пʼять рядків, що змінюються, — з яких реально працюють два, — і список тих, що не змінюються ніколи.
8.1 Пʼять, які змінюються
| У репліці | У переказі | Приклад |
|---|---|---|
| will | would | «I’ll call you» → He said he would call me. |
| can | could | «I can help» → She said she could help. |
| may (дозвіл) | might · could | «You may leave» → He said I might leave. |
| must (обовʼязок) | had to | «I must go» → He said he had to go. |
| shall (пропозиція) | should · would | «Shall I call?» → She asked if she should call. |
Практично працюють перші два рядки: will → would і can → could покривають майже всі реальні переклади. May у значенні дозволу в сучасній мові рідкісне, а shall живе майже тільки в питаннях Shall I…?.
8.2 Шість, які не змінюються ніколи
could · would · should · might · ought to · used to
Ці форми вже минулі за походженням: could — це минуле від can, would — від will, might — від may. Другої сходинки в них немає, тому в переказі вони лишаються собою.
8.3 must — залежить від того, що воно означає
Це єдиний модальний, у якого зсув залежить не від граматики, а від значення. Тема «Модальні дієслова» показує, що must живе на двох поверхах: обовʼязок і припущення. У переказі ці два поверхи розходяться остаточно.
Це різні речі, і плутанина тут дорого коштує.
mustn’t — заборона: не можна. У переказі лишається mustn’t або стає wasn’t allowed to.
didn’t have to — відсутність потреби: можна було не робити.
«You mustn’t tell anyone» → He said I mustn’t tell anyone ✓ («не можна розповідати»)
✗ He said I didn’t have to tell anyone означало б «мені дозволили не розповідати» — майже протилежне.
8.4 Модальні з перфектом уже на дні
Форми should have done, could have done, might have done, must have done у переказі не змінюються: глибше в минуле немає куди.
8.5 Разом
МОДАЛЬНІ В ПЕРЕКАЗІ — ШВИДКА ДОВІДКА
will → would · can → could · may → might · must (обовʼязок) → had to · shall → should
could · would · should · might · ought to · used to — уже минулі за походженням
must: обовʼязок → had to, припущення → must
mustn’t — заборона (не можна) ≠ didn’t have to — не було потреби
should have · could have · might have · must have — уже на дні
Дієслова переказу: admit, suggest, refuse, warn
Said that вміє переказати будь-яку репліку — і саме тому нічого не повідомляє про неї. Носій майже завжди бере точніше дієслово: admitted, refused, promised, complained. Воно замінює ціле речення пояснень, бо містить у собі оцінку сказаного. Складність тут не в значенні — воно очевидне, — а в моделі: те, що йде після дієслова, у кожного своє.
9.1 Чотири моделі
9.2 Модель + (that) + речення
Найширша родина: сюди входить майже все, чим переказують розповідь. Слово that у розмові зазвичай викидають.
9.3 Модель + to do
Дієслова про обіцянку, згоду, відмову й пропозицію — те, що людина зобовʼязується (або відмовляється) зробити сама.
9.4 Модель + -ing
Дієслова про факт, який визнають, заперечують або пропонують. Після них — герундій, а не інфінітив.
9.5 Модель + комусь + to do
Це модель наказів і прохань із розділу 7. Адресат обовʼязковий і стоїть одразу після дієслова.
9.6 Найдорожчі помилки цієї частини
She refused signing the contract.
He admitted to forget about it.
They promised that they will come on Friday.
She apologised to be late.
She refused to sign the contract.
He admitted forgetting about it.
They promised they would come on Friday.
She apologised for being late.
Усі пʼять помилок — одного типу: правильне дієслово, неправильна модель. Значення підказує українська, а модель вона не підказує ніяк, бо в українській після «запропонував», «відмовився», «визнав» стоїть та сама конструкція з інфінітивом.
9.7 Навіщо це взагалі потрібно
Не всі. Вісім штук покривають майже все, що ви переказуєте в робочому листуванні: admit · deny · promise · refuse · suggest · agree · complain · warn. Вивчіть їх разом із моделлю — по одному власному реченню на кожне, — і решта добереться сама з читання.
Головне правило запамʼятовування: дієслово без моделі не існує. Записуйте не suggest, а suggest doing; не warn, а warn somebody not to do.
Пряма й непряма мова пліч-о-пліч
Десять реплік і десять переказів. Дивіться не на дієслово переказу, а на те, скільки слів довелося перерахувати в кожному рядку: у деяких змінюється одне, у деяких — пʼять із семи. Прочитайте пару, спробуйте самі назвати всі зміни, і лише тоді читайте коментар.
10.1 Пари
10.2 Що з цього видно
Найбільше змін — у репліках про «зараз»
Що більше в репліці слів, привʼязаних до моменту й місця розмови (now, today, here, this, I, you), то більше доведеться перерахувати. Репліка про вічне (The museum opens at nine) не змінюється майже ніяк.
Найменше змін — там, де часу немає
Наказ і прохання зсувати нікуди: Wait outside не має часу взагалі. Уся робота там — знайти правильну модель (tell somebody to do) і не зісковзнути в підрядне речення через українське «щоб».
Питання змінюється найпомітніше
У ньому зникають три ознаки одразу — інверсія, do і знак питання, — і жодної з них немає в українському відповіднику. Тому саме питання найчастіше переказують неправильно, навіть коли з часами все гаразд.
10.3 Скільки прямої мови буває в нормальному тексті
Пропорція за жанрами
- Художня література, діалог — пряма мова майже суцільно: вона передає голос, а переказ його стирає.
- Новини — приблизно навпіл: ключова цитата дослівно, решта переказом. Дослівна цитата в новині означає «за це слово ми відповідаємо».
- Робочий лист, звіт про зустріч — майже суцільний переказ. Пряма мова тут виглядає як стенограма й вимагає пояснень.
- Чат, розмова — переказ, але без зсуву: he says he’s on his way. Формальне he said he was on his way звучить так, ніби відтоді минув день.
- Юридичний і технічний текст — переказ із точними дієсловами: the client claims, the vendor denies, the report states.
Українською ми переказуємо чужі слова дуже часто й дуже легко — «він каже, що…», «вона казала, наче…», — і майже ніколи не ставимо лапок. Англійська в тих самих ситуаціях робить те саме, але вимагає перерахунку.
Тому найкорисніша вправа теми — не переклад окремих речень, а переказ справжньої розмови, яка була у вас цього тижня. Саме там виявиться, що рука зсуває час у першому реченні й забуває про це в третьому.
Два тексти з повним розбором
Розділ 10 показав окремі пари. Чого не видно на окремих реченнях — як переказ тримається на довжині цілого тексту: там, де зсув треба витримати десять разів поспіль, і там, де його свідомо не роблять. Ось одна нарада, переказана двічі: листом наступного ранку і в чаті через десять хвилин. Спершу прочитайте англійською, потім звірте переклад — і лише тоді дивіться розбір.
Текст 1 — лист із підсумком наради, написаний наступного ранку
A short summary of yesterday’s release meeting. Olha said the team had already finished the migration and that two tickets were still open. Taras replied that he hadn’t had time to check billing and asked for one more day. Olha pointed out that the deadline had been moved twice already and that the client had been told about Friday. Taras admitted that he hadn’t flagged the risk earlier and promised to send an updated plan that day. Marta asked whether we could postpone the new dashboard until the next release, and Olha said it wasn’t her call. We agreed to meet again on Thursday. I was asked to circulate this summary to everyone involved.
Текст 2 — той самий Тарас переказує ту саму нараду в чаті, через десять хвилин після неї
Taras, 15:12 — Just out of the meeting. Olha says the migration is done and there are two tickets left. I’m being asked to send an updated plan today — on it. Marta is asking whether we can postpone the dashboard, but it isn’t Olha’s call. We’re meeting on Thursday. Olha did say the deadline had been moved twice — I’m not going to argue with that one.
Один абзац, дві версії
Ліворуч зібрані пʼять найчастіших помилок теми одразу: said me, незсунуте will, незсунуте tomorrow, інверсія в непрямому питанні і suggested me to. Кожна з них має українське джерело, і всі пʼять розібрані в розділі 13.
Візьміть справжню робочу розмову цього тижня й напишіть її двічі, як тексти вище: спершу як лист-підсумок наступного дня (зсув скрізь, точні дієслова переказу), потім як повідомлення в чат через десять хвилин (says, жодного зсуву).
Ця пара вчить головного краще за будь-яку вправу: зсув — не правило, яке треба виконати, а відстань між моментом розмови й моментом переказу. Одна й та сама фраза правильна в одному тексті й недоречна в другому.
Переклад з української — 25 речень
Найважча вправа теми — і найкорисніша: в українських реченнях нижче час стоїть на місці. «Сказав, що зайнятий», «спитав, де я живу», «сказав, щоб я зачекав» — англійською кожне з них доведеться перерахувати, а не перекласти: час, займенники, обставини, а подекуди й саму конструкцію. Прочитайте речення, вирішіть, який це тип репліки й наскільки далеко відійшов момент розмови, напишіть свій варіант у полі — і лише потім відкривайте відповідь. Правильних перекладів завжди більше, ніж один.
Блок A — переказ розповіді
В українських реченнях час стоїть там, де його поставив мовець: «сказав, що зайнятий». Англійською кожне таке речення доводиться перерахувати від моменту, коли говорите ви.
Блок B — переказ питання
Українською переказане питання виглядає майже як пряме — порядок слів у нас вільний, і міняти нічого не треба. Англійською міняється все: зникає інверсія, зникає do, зникає знак питання.
Блок C — накази, прохання, поради
Українське «щоб» тягне за собою підрядне речення — і саме воно псує англійський переклад. Наказ і прохання переказують інфінітивом, без жодного that.
Блок D — точне дієслово замість said that
У всіх шести реченнях можна написати said that — і в усіх шести це буде втрата. Українська підказує дієслово прямо в тексті; треба лише взяти його разом із правильною моделлю.
Десять помилок українців
Це не абстрактні недоліки, а конкретні українські кальки — те, що чути від людей із дуже пристойною англійською. Порядок тут за впливом на співрозмовника, а не за частотою: перші три помітні одразу, а остання не помітна взагалі й саме тому найдорожча. Причина в кожної одна й та сама — українська на цьому місці влаштована інакше.
① He said me
Найчастіша помилка теми. Українське «сказав мені» ставить адресата в давальний відмінок і чіпляє його прямо до дієслова — без жодного прийменника й без жодного вибору. Англійська замість відмінка має місце в реченні, і кожне дієслово саме вирішує, чи пускати людину одразу після себе: tell пускає, say — ні.
She said us the truth.
They said me to wait.
She told us the truth.
They told me to wait.
Перевірка на місці: якщо після дієслова стоїть людина — це tell. Якщо не стоїть — say. Варіант said to me існує, але звучить книжно й у розмові трапляється рідко.
② She told that…
Дзеркальна до першої, і причина та сама. Українське «розповіла, що…» адресата не потребує взагалі — його там просто немає, — тому в англійському реченні його нема кому поставити. А tell без адресата не вживається.
He told he would call back.
She told me that she was busy.
Виняток — стійкі звороти: tell the truth, tell a lie, tell a joke, tell the time. Тільки в них tell обходиться без адресата.
③ He asked where do I live
Переказане питання будується як розповідне речення. Українською цієї різниці немає взагалі: «спитав, де я живу» виглядає точнісінько як пряме питання «Де я живу?» — у нас вільний порядок слів і немає допоміжних дієслів, тому переставляти нічого.
She asked me when will I be ready.
I asked what time does it start.
Could you tell me where is the station?
She asked me when I would be ready.
I asked what time it started.
Could you tell me where the station is?
Останній рядок найважливіший: це не переказ чужих слів, а звичайне ввічливе питання, яке ви скажете сьогодні. Помилка тут коштує найбільше, бо трапляється найчастіше.
④ He said he will come
Незсунуте майбутнє. Українське підрядне речення зберігає час оригіналу — «сказав, що прийде», — бо міряє його від моменту тієї репліки. Англійська міряє від моменту переказу, і те, що для нього було попереду, для вас уже може бути позаду.
She said she is busy.
They said they have finished.
She said she was busy.
They said they had finished.
Не плутайте з випадками без зсуву з розділу 3: там незсунутий час — свідомий вибір при says чи при вічній правді, а тут це просто забутий крок.
⑤ He said he would come tomorrow
Зсунули дієслово й забули про обставину. Помилка непомітна для ока — граматика бездоганна — і саме тому найпідступніша: речення повідомляє іншу дату. Якщо розмова була тиждень тому, tomorrow означає завтрашній день вашого читача, а не той, про який ішлося.
He said he had seen her here yesterday.
They said they would start next week.
He said he had seen her there the day before.
They said they would start the following week.
Пастка в пастці: якщо той день ще не настав, обставину міняти не треба. Механічне the next day у понеділковому переказі про вівторок — теж помилка. Повна таблиця — у розділі 4.
⑥ He suggested me to wait
Правильне дієслово, неправильна модель. Українське «запропонував мені зачекати» будується як «дієслово + кому + інфінітив» — і ця модель переноситься цілком. А suggest не бере ані адресата, ані інфінітива.
She recommended me to try it.
They proposed us to meet on Friday.
She recommended trying it.
They suggested that we meet on Friday.
Порівняйте з дієсловами, які цю модель мають: told me to wait ✓, asked me to wait ✓, advised me to wait ✓. Різниця не логічна, а словникова — і саме тому дієслово вчиться разом зі своєю моделлю.
⑦ He said that I wait outside
Українське «щоб». Воно виглядає як сполучник підрядного речення — «сказав, щоб я зачекав», — і рука шукає англійське підрядне. Але наказ і прохання англійська переказує інфінітивом, у якому немає ані сполучника, ані власного підмета.
She asked that I call her back.
Mum said that I come home early.
She asked me to call her back.
Mum told me to come home early.
Конструкція ask that somebody do в англійській існує, але це офіційний зворот із документів (We ask that all guests remain seated), а не переказ звичайного прохання.
⑧ He asked me if did I need help
Половину роботи зробили, половину — ні: сполучник поставили, а порядок слів лишили питальним. Українське «чи» підтримує цю помилку тим, що воно справді стоїть і в прямому питанні («Чи потрібна тобі допомога?»), тому здається, ніби нічого більше міняти не треба.
She asked whether can she come.
I asked if is it ready.
She asked whether she could come.
I asked if it was ready.
⑨ He explained me the rule
Та сама причина, що в помилці ①, але інша родина дієслів. Українською «пояснив мені», «описав мені», «повідомив мені» — усе через давальний відмінок, форма одна на всіх. Англійською ці дієслова ставлять адресата тільки через to, і тільки після додатка.
She described us the flat.
They announced me the decision.
She described the flat to us.
They announced the decision to me.
Родина невелика й вчиться списком: explain · describe · announce · mention · suggest · repeat · report. Це рівно ті самі дієслова, які в темі «Пасивний стан» не пускають людину в підмет.
⑩ He said that… He said that… He said that…
Граматичних помилок тут немає жодної — і саме тому ця стоїть останньою. Українською ми теж часто кажемо «сказав, що», але в нас є частки й порядок слів, які додають відтінок («та він же сказав, що…»). Англійська цих засобів не має, і всю роботу мусить робити дієслово переказу.
Ліворуч — три однакові речення, з яких не видно, як проходила розмова. Праворуч — та сама розмова, у якій одразу чути вибачення, визнання і зобовʼязання. Вісім дієслів із розділу 9 покривають майже все робоче листування.
Не намагайтеся тримати в голові всі десять. Перші три (said me, told that, інверсія в питанні) чуються одразу й виправляються за тиждень свідомої уваги. Четверта й пʼята (зсув часу й обставини) — це механіка, яку ставить план із розділу 19.
А от десята не виправляється вправами взагалі: вона зникає лише тоді, коли ви навмисно виписуєте вісім дієслів переказу й починаєте вживати їх у справжніх листах.
Схема вибору — 15 секунд
Чотири питання у фіксованому порядку. Перше — не про час, а про тип репліки: від нього залежить сама конструкція, і якщо помилитися тут, решта вже не врятує. Три наступні працюють однаково в усіх трьох гілках. Поки звичка не зʼявилась, проходьте питання свідомо; потім рука почне вибирати сама.
Крок 1 — Що це за репліка: розповідь, питання чи наказ?
Від цього залежить конструкція, а не деталь.
- Розповідь → said (that)… або точне дієслово з розділу 9.
- Питання → питальне слово або if / whether, далі прямий порядок слів, без do і без знака питання.
- Наказ, прохання, порада → told / asked / advised somebody to do, жодного that.
Крок 2 — Дієслово переказу в минулому — і чи вже минув той момент?
Якщо ви взяли says, зупиніться: зсуву немає, підрядне лишається як є. Якщо взяли said — зсувайте, крім пʼятьох випадків із розділу 3: сказане правдиве й досі, момент ще не настав, умовне речення, модальний без другої сходинки.
Практичне правило: переказуєте розмову, яка вже стала історією, — зсув. Передаєте новину, яка діє просто зараз, — says і жодного зсуву.
Крок 3 — Хто тут хто?
Перерахуйте всі займенники з вашої позиції: «я» мовця, «ти» його співрозмовника, «наш», «їхній». Таблиці тут немає — є одне питання: хто зараз мене слухає і про кого я говорю. Помилка на цьому кроці міняє не відтінок, а зміст.
Крок 4 — Що вказувало на момент і місце розмови?
Знайдіть у репліці now, today, tomorrow, yesterday, here, this, ago — і перерахуйте кожне. Але тільки якщо той день справді минув: у понеділковому переказі про вівторок tomorrow лишається tomorrow.
- Якщо в реченні є адресат — це tell-родина (told me) чи say-родина (said to me, explained to me)?
- Якщо це питання — чи прибрані інверсія, do і знак питання?
- Якщо це наказ — чи стоїть там інфінітив, а не підрядне з that?
- Чи зсунуто перше слово форми — і чи не зсунуто зайвого (could, should, might уже на дні)?
- Чи лишилося в реченні слово, яке вказує на чуже «зараз» або «тут»?
- Чи не втретє поспіль у вас said that — може, тут просилося admitted, promised або refused?
Вправи з відповідями
Три різні завдання, а не три порції одного. A перевіряє механіку: чи вмієте ви перерахувати репліку всіма трьома каналами — час, учасники, обставини. B перевіряє вибір, і два пункти з десяти зсуву не мають узагалі: саме вони найцінніші. Вправа C найважча: у кожному реченні є помилка, і назвати треба не лише правильний варіант, а й українську конструкцію, яка цю помилку породила. Спочатку зробіть подумки або на папері, потім відкривайте відповідь.
Вправа A — перекажіть репліку
Уявіть, що переказуєте ці слова наступного дня. Змініть усе, що вказує на «зараз», «тут» і «я»: час дієслова, займенники, обставини. Дієслово переказу беріть просте — said або told me.
Вправа B — поставте дієслово в потрібну форму
У дужках — вихідна форма. Вирішіть спершу, чи взагалі потрібен зсув: два пункти з десяти його не мають, і саме вони найцінніші.
Вправа C — знайдіть помилку і скажіть, звідки вона
У кожному реченні рівно одна помилка, і кожна — калька з української. Виправте речення, а потім назвіть українську конструкцію, яка його зіпсувала: це важливіше за саме виправлення.
Тест — 20 питань
Натисніть варіант — побачите, чи правильно, і головне чому. 0 / 20
1. He said he ___ tired after the flight.
Він сказав, що втомився після перельоту.
2. She ___ me that the meeting had been cancelled.
Вона сказала мені, що нараду скасували.
3. He asked me where ___.
Він спитав мене, де я живу.
4. They said they ___ the report the day before.
Вони сказали, що надіслали звіт напередодні.
5. The teacher said that light ___ faster than sound.
Учитель сказав, що світло рухається швидше за звук.
6. She said she ___ me the next day.
Вона сказала, що подзвонить мені наступного дня.
7. He told me ___ outside and wait.
Він сказав мені вийти надвір і зачекати.
8. She asked ___ I needed any help.
Вона спитала, чи мені потрібна допомога.
9. He said he ___ leave early because of the traffic.
Він сказав, що мусить виїхати раніше через затори.
10. Which sentence is correct?
Він запропонував зачекати до понеділка.
11. Marta said, «I saw him here yesterday.» → Marta said she had seen him ___.
Марта сказала, що бачила його там напередодні.
12. My sister says she ___ the flat next month.
Сестра каже, що наступного місяця переїжджає з квартири.
13. He ___ taking the money.
Він визнав, що взяв гроші.
14. She asked me what time ___.
Вона спитала, о котрій вирушає потяг.
15. He said he ___ in Kyiv since 2019.
Він сказав, що живе в Києві з 2019 року.
16. She ___ not to touch anything on the desk.
Вона попередила мене нічого не чіпати на столі.
17. Which sentence is correct?
Він пояснив мені правило.
18. They denied ___ the message.
Вони заперечили, що бачили це повідомлення.
19. He said he ___ what I was talking about.
Він сказав, що не розуміє, про що я кажу.
20. Тарас щойно поклав слухавку. Що ви скажете колезі поруч?
Він каже, що затримається на пів години.
Звідки взялося узгодження часів
Зсув часів здається зайвим ускладненням: навіщо міняти is на was, якщо факт не змінився? Відповідь у тому, що дві мови міряють час від різних точок, і жодна з них не помиляється. Англійська рахує від моменту, коли говорите ви. Українська — від моменту, коли говорив той, кого ви переказуєте. Обидві системи послідовні; несумісні вони лише в перекладі.
17.1 Абсолютний час і відносний
Це різниця, яку мовознавці описують як абсолютний і відносний час у підрядному реченні.
Українська система тут не унікальна: так само працює більшість словʼянських мов, і схожим чином поводився давньогрецький переказ у підрядних із ὅτι. Англійська ж успадкувала протилежний підхід — і разом із ним сам термін.
17.2 Термін прийшов із латини
Назва «узгодження часів» — переклад латинського consecutio temporum. Латинська справді мала розроблену систему узгодження в підрядних реченнях, і європейські граматики XVI–XVIII століть описували рідні мови її категоріями, бо іншого інструментарію просто не було.
Англійському зсуву латинське правило нічого не додало — він фіксується в текстах задовго до того, як його почали так називати. Але назва прижилася, і саме через неї зсув досі викладають як правило, яке треба виконати, а не як наслідок того, звідки ви міряєте час. Звідси й головне непорозуміння теми: учень шукає, коли правило «не діє», замість того щоб спитати себе, чи момент репліки вже минув.
17.3 Форми, які зсувалися й перестали
Ті модальні, що сьогодні «не зсуваються», колись були звичайними минулими формами: might — минуле від may, should — від shall, would — від will, could — від can. Саме тому вони й не мають другої сходинки: вона в них уже витрачена. З часом ці форми набули власних значень (ввічливість, припущення, нереальність), і звʼязок із минулим часом майже стерся — лишившись рівно там, де його видно в цій темі.
У XIX столітті література виробила форму, у якій переказ утратив дієслово переказу, але зберіг зсув: She looked at the clock. Was it really that late? She would have to leave at once. Формально це переказ — часи зсунуті, займенники в третій особі; насправді це думки героїні зсередини. Прийом називають вільним непрямим мовленням, і він працює саме на механіці цієї теми: зсунутий час читається як чужий голос навіть без слова said.
17.4 Що з зсувом відбувається зараз
Сучасна розмовна англійська зсуває дедалі менше — особливо коли сказане й далі правдиве: She said she lives in Prague, He said he’s on his way. Довідники давно описують це не як помилку, а як варіант, і опис теж змінився: зсув називають звичайним, а не обовʼязковим.
Для українця з цього є практичний висновок — і він приємний. Ті кілька випадків, де рука за звичкою лишає теперішній час, найчастіше потрапляють саме туди, де носій його теж лишає: свіжа новина, факт, що діє й досі. Небезпечна не сама незсунута форма, а said поруч із нею в переказі давньої розмови.
17.5 Що з цього випливає для вас
Історія не поставить за вас жодного would — це робить лише практика. Але вона знімає два відчуття, які найбільше заважають.
Перше: що узгодження часів — це капризне шкільне правило, вигадане, щоб ускладнити життя. Ні: це послідовний наслідок того, що англійська міряє час від моменту мовлення. Варто прийняти точку відліку — і таблиця з розділу 2 перестає потребувати заучування.
Друге: що українська тут «неправильна» чи «спрощена». Теж ні: вона просто зберігає час оригіналу — рішення, до якого незалежно прийшли дуже різні мови. Уся робота цієї теми — навчитися перемикатися між двома точками відліку, а не замінити одну на іншу.
Шпаргалка
Зробіть скріншот. Уся тема на одній картці — жодного нового факту, тільки стиснуте вже сказане.
НЕПРЯМА МОВА — ШВИДКА ДОВІДКА
Переказ переносить точку відліку: усе, що вказувало на чуже «я», «зараз» і «тут», перераховується у ваші координати. Українська цього не робить, бо міряє час від моменту репліки, — і саме звідси всі помилки теми.
works → worked · is working → was working · has worked → had worked
worked → had worked · was working → had been working · had worked → had worked (дно)
Рухається лише перше слово форми; решта стоїть нерухомо. Вид не міняється: Continuous лишається Continuous, Perfect — Perfect.
will → would · can → could · may → might · must (обовʼязок) → had to
Не змінюються ніколи: could · would · should · might · ought to · used to і must у значенні здогаду
✗ mustn’t ≠ didn’t have to: перше — заборона, друге — відсутність потреби
① дієслово переказу в теперішньому (He says he’s on his way) · ② сказане правдиве й досі · ③ момент ще не настав · ④ умовні другого й третього типу · ⑤ модальні без другої сходинки
now → then · today → that day · tomorrow → the next day · yesterday → the day before · next week → the following week · ago → before · here → there · this → that
Міняють тільки коли той день уже минув: у понеділковому переказі про вівторок tomorrow лишається tomorrow.
say (that)… — без адресата · say to somebody — книжно
tell somebody (that)… — адресат обовʼязковий, без прийменника
ask somebody if / where… · ask somebody to do
speak / talk переказу не вводять узагалі. ✗ He said me · ✗ She told that
explain · describe · announce · mention · suggest · repeat · report → He explained the rule to me
Адресат одразу після дієслова: tell · show · send · give · offer · promise
Зникають три речі: інверсія, do / does / did і знак питання.
З питальним словом: He asked where I lived. · Без нього: She asked if / whether I was coming.
Тільки whether: перед or not, перед інфінітивом, після прийменника, на початку речення
Те саме в ввічливих зворотах: Could you tell me where the station is?
tell / ask / advise / warn / remind somebody (not) to do — інфінітив, а не підрядне
not стоїть перед to: asked me not to be late
✗ He said me to wait · ✗ He said that I wait — обидва з українського «щоб»
+ (that) + речення: say · admit · deny · explain · complain · insist · claim
+ to do: promise · offer · refuse · agree · threaten
+ -ing: suggest · admit · deny · recommend · apologise for · accuse of
+ комусь + to do: tell · ask · advise · warn · remind · invite · encourage
✗ suggested me to wait — найпопулярніша помилка теми
① Що це: розповідь, питання чи наказ? — від цього конструкція
② said чи says? — зсувати чи ні
③ Хто тут хто? — перерахувати займенники
④ Що вказувало на момент і місце? — перерахувати обставини
① He said me · ③ He asked where do I live · ⑤ зсунутий час при незсунутому tomorrow
Повні десять — розділ 13.
Якщо запамʼятати з теми лише одне: переказ міряє час, місце й учасників від моменту, коли говорите ви, а не від моменту, коли говорили вони. Момент минув — зсувайте все. Не минув — не зсувайте нічого.
План практики на 14 днів
Механіку зсуву можна вивчити за вечір — таблиця вміщається на пів сторінки. Переучити руку значно довше: помилки цієї теми ростуть не з незнання, а з української граматики, яка щоразу пропонує свій варіант першою. Тому перші пʼять днів ідуть на механіку, наступні шість — на конструкції, які ламаються найчастіше, а два останні — на власні справжні розмови. По 15 хвилин на день.
| День | Що робимо | Як саме |
|---|---|---|
| 1 | Сходинка назад | Візьміть 12 своїх звичайних речень у теперішньому (I work · I’m waiting · I’ve finished) і перекажіть кожне через He said. Мета дня — щоб рука перестала лишати теперішній час після said. |
| 2 | Нижні сходинки | Те саме з минулими формами: I saw · I was waiting · I had left. Переконайтесь, що Past Perfect — це дно, і що had left у переказі не змінюється. |
| 3 | Модальні | По одному реченню на кожен рядок таблиці розділу 8. Окремо — пара must: обовʼязок (had to) проти здогаду (must). Це та відмінність, яка ніколи не приходить сама. |
| 4 | Займенники | Візьміть одну репліку («I’ll send you my draft») і перекажіть її від чотирьох різних людей чотирьом різним слухачам, як у розділі 4. Вправа коротка й неприємна — і саме вона ставить найдорожчий канал. |
| 5 | Час і місце | 10 реплік із today · tomorrow · yesterday · here · this. Кожну перекажіть двічі: того самого дня і через тиждень. Різниця між двома перекладами і є все правило. |
| 6 | say проти tell | 15 речень, у яких треба обрати одне з двох, плюс 5 із родиною explain to · describe to · announce to. Пишіть уголос: помилка ①чується краще, ніж бачиться. |
| 7 | Питання з питальним словом | Візьміть 10 прямих питань зі свого робочого дня й перекажіть кожне. Стежте за трьома речами одночасно: інверсія, do, знак питання. |
| 8 | Питання без питального слова | Те саме з if / whether. Потім окремо 5 ввічливих зворотів: Could you tell me where…, Do you know what time… Це найпрактичніший день плану — такі питання ви ставите щотижня. |
| 9 | Накази й прохання | 10 українських речень зі словом «щоб» перекладіть інфінітивом: told me to · asked me not to · reminded me to. Мета — щоб «щоб» перестало тягнути за собою підрядне речення. |
| 10 | Вісім дієслів переказу | admit · deny · promise · refuse · suggest · agree · complain · warn — по одному власному реченню на кожне, обовʼязково разом із моделлю. Записуйте не suggest, а suggest doing. |
| 11 | Коли не зсувати | 10 реплік, які ви переказуєте одразу: He says he’s on his way. Потім ті самі — через тиждень, зі зсувом. Дистанція між двома версіями і є зміст розділу 3. |
| 12 | Свій лист-підсумок | Напишіть текст 1 із розділу 11 про справжню нараду цього тижня: 6–8 речень, зсув скрізь, і жодного said двічі поспіль. Порахуйте різні дієслова переказу: менше чотирьох — беріться за день 10 ще раз. |
| 13 | Та сама нарада в чаті | Перекажіть учорашній текст як повідомлення через десять хвилин після зустрічі: says, жодного зсуву, today замість that day. Порівняйте два тексти поруч — це найкорисніші пʼять хвилин усього плану. |
| 14 | Тест і аудит | Пройдіть тест із розділу 16. Усе, що нижче 17/20, — поверніться до відповідного розділу. Далі тиждень слідкуйте лише за однією річчю: чи не написали ви said me або asked where do. |
Переказуйте свої справжні розмови, а не абстрактні репліки з підручника. Зсув — це рішення про дистанцію між моментом розмови й моментом переказу, а дистанція буває тільки в реальних розмов: у вигаданому реченні про Тома й Мері немає ані вчора, ані сьогодні, ані причини щось перераховувати.
День 4 виглядає дитячим: ну займенники, ну «я» стало «він». Але це єдиний канал теми, де помилка міняє факти, а не відтінок: неперерахований займенник відправляє чернетку не тій людині, а неперерахований tomorrow призначає зустріч не на той день.
День 8 — єдиний, який знадобиться вам поза цією темою. Could you tell me where the station is ви скажете найближчим часом; переказувати чужі репліки в переписці доведеться значно рідше. Помилка в цьому звороті — найчастіша помилка непрямої мови в живому мовленні українців, і вона майже ніколи не виправляється сама.