Одне речення, сім наголосів
Розділи 2–10 показували кожен інструмент окремо. Тут вони стоять поруч на одному й тому самому реченні — і видно те, чого не видно поодинці: усі сім варіантів граматично бездоганні, всі сім повідомляють один і той самий факт, і жоден не є «виразнішою версією» іншого. Різні в них не сила, а адресат: кожен відповідає на своє питання й доречний у своєму тексті.
12.1 Вихідне речення
We found the bug on Friday.
Ми знайшли баг у пʼятницю. Нейтрально, нічого не наголошено, доречно завжди. Саме з цього речення варто починати — і перебудовувати його лише тоді, коли є що наголосити.
12.2 Сім перебудов
12.3 Що з цього видно
Інструмент обирає не сила, а питання
Кожен рядок вище відповідає на своє питання співрозмовника. Якщо питання назвати не вдається — конструкція не потрібна, і нейтральне речення краще за будь-яку з семи перебудов. Це головний висновок розділу.
Два інструменти працюють усюди, решта — за обставинами
Перші чотири рядки можна написати в чаті, у листі й у статті. Пʼятий розмовний, шостий і сьомий письмові. Тому в реальному тексті ви найчастіше братимете саме do й cleft — не тому, що вони простіші, а тому, що не мають температури.
Наголос — це завжди відмова від чогось
Кожна конструкція виводить одне слово на світло й затіняє решту. У It was on Friday that we found the bug сам баг перестає бути новиною — він подається як уже відомий. Якщо співрозмовник про нього ще не чув, конструкція обрана неправильно.
12.4 Тепер навпаки — сім реплік, один інструмент
Друга половина вправи: та сама конструкція під різні репліки. Дивіться, як It was… that щоразу наводиться на інше слово, і як від цього змінюється те, з чим ви сперечаєтеся.
Усі чотири репліки — це виправлення чужих слів, і в жодній немає слова «ні, ви помиляєтесь». Конструкція робить це сама: вона ставить під світло правильну деталь і мовчки лишає решту як була. Саме тому в англомовній переписці it-cleft такий частий там, де українською довелося б написати «насправді».