Zero conditional: закони, інструкції, звички
Нульовий тип — про те, що спрацьовує щоразу: фізика, правила гри, поведінка систем, власні звички. Тут немає ні прогнозу, ні уяви, тому й ручка реальності стоїть на нулі: обидва плеча говорять звичайним Present Simple.
Де zero живе насправді
Коли йдеться про закономірність, if і when взаємозамінні: If/When you heat ice, it melts — «якщо/коли нагріти лід». Це зручний тест на нульовий тип: підставляється «коли» без зміни змісту → перед вами zero. У first так не вийде: If the client calls… (може, й не подзвонить) ≠ When the client calls… (точно подзвонить).
Інструкції: наказ у результатному плечі
Половина реальних zero-речень — інструкції: у результаті стоїть не Present Simple, а наказовий спосіб. Механіка та сама, у if-частині — той самий теперішній час.
Бо в ньому нуль умовності: обидві частини — факти. Речення If you press F5, the page reloads можна переписати взагалі без if: Pressing F5 reloads the page. Саме тому дехто не вважає zero «справжнім» умовним — але форма з if у мові живе, і зустрінете ви її щодня: у документації, правилах, інструкціях.
If water would boil, it turns into steam.
If water boils, it turns into steam.