1. Головна ідея — майбутнього часу в англійській немає

Це не парадокс і не риторична фігура. В англійській немає морфологічного майбутнього часу: дієслово не має форми майбутнього так, як має форму минулого (work → worked). Замість одного часу є кілька конструкцій, і вибір між ними означає не коли станеться подія, а звідки ви знаєте, що вона станеться.

Найважливіша порада в усьому документі

Українська має один майбутній час: «зроблю», «буду робити». Тому рука автоматично тягнеться до одного англійського відповідника — will, — і саме тут мовлення українців ламається.

Will не є перекладом українського майбутнього. Це одна з чотирьох форм, і в трьох випадках із чотирьох вона буде або помилкою, або звучатиме дивно. Речення «I will meet them on Thursday» граматично правильне, але носій почує в ньому «я щойно вирішив» — тоді як ви мали на увазі «у нас домовленість».

Тому питання, з якого починається ця тема, не «як сказати майбутнє», а: яке в мене ставлення до цієї події?

Чотири способи сказати про одну й ту саму подію

will

Вирішую зараз

Рішення народжується в момент мовлення. Ще секунду тому його не було.

OK, I will call them.Добре, я їм подзвоню.
going to

Вирішив раніше

Намір уже стояв, коли ви відкрили рот. Або є видима ознака.

I am going to call them.Я збираюся їм подзвонити.
Present Continuous

Домовлено

Час узгоджений з іншою людиною. Стоїть у календарі.

I am calling them at four.Я телефоную їм о четвертій.
Present Simple

Так у програмі

Не ваше рішення взагалі: розклад, регламент, таблиця.

The call starts at four.Дзвінок починається о четвертій.
will — рішення ухвалене саме заразOK, I will call them. — рішення народилося в цю митьbe going to — рішення ухвалене ранішеI'm going to call them. — намір уже був, коли я почав говоритиPresent Continuous — домовлено, дата в календаріI'm calling them at four. — час узгоджений з іншою людиноюPresent Simple — розклад, не моє рішення взагаліThe call starts at four. — так у програміЗАРАЗподія в усіх чотирьох однакова — різне те, звідки взялася впевненість
Подія в усіх чотирьох рядках стоїть на однаковій відстані. Відрізняється не час, а підстава: чому ви взагалі впевнені, що це станеться.

Зверніть увагу на колір карток: дві останні пофарбовані як теперішні часи, бо це вони і є. Present Simple і Present Continuous не перестають бути теперішніми формами від того, що говорять про майбутнє, — і розділ 5 присвячений саме цьому.

Плюс дві форми для тонкощів

Future Continuous

Буде в процесі ▬

У названий майбутній момент дія вже триватиме — почнеться раніше, скінчиться пізніше.

At ten I will be running the migration.О десятій я буду запускати міграцію.
Future Perfect

Буде вже зроблено ⏵

Завершиться до майбутньої точки. Час дедлайнів і звітів.

By Friday we will have shipped it.До пʼятниці ми вже це випустимо.

Перевірка інтуїції: одна подія — чотири підстави

Ситуація: я і дзвінок клієнту
OK, I will call him.
Щойно почув, що клієнт незадоволений, — і вирішив. Рішення в цю мить.
I am going to call him.
Я планував це з ранку. Ви просто дізнаєтесь про мій намір.
I am calling him at four.
Ми домовились на четверту. Він чекає.
The client call is at four.
Це щотижневий дзвінок із розкладу. Мене там взагалі не питали.
Одне речення, яке варто перевірити на собі просто зараз

Як сказати «Я зустрічаюся з ними в четвер», якщо зустріч уже домовлена?

Якщо рука написала I will meet them on Thursday — ви не самі, так каже більшість українців. Природно: I'm meeting them on Thursday.

Причина в розділі 5, і вона проста: will повідомляє про рішення, а домовленість — це вже не рішення, а факт. Одна ця заміна робить для природності мовлення більше, ніж сотня нових слів.