2. will — рішення, обіцянка, прогноз
Найвідоміша форма майбутнього і найбільш переоцінена. Вона не означає «майбутній час узагалі» — вона означає, що ви висловлюєте своє ставлення просто зараз: вирішуєте, обіцяєте, відмовляєте, прогнозуєте.
2.1 Форма
Скорочення обовʼязкові. У мовленні майже завжди 'll: I'll, you'll, he'll, we'll, they'll, it'll. Повне will звучить підкреслено — як натиск або суперечка: «I WILL finish it» = «таки закінчу, що б ти не думав». Тому написане всюди повне will одразу видає неносія.
won't вимовляється /wəʊnt/ — з тим самим голосним, що don't, а не як want /wɒnt/. Плутанина won't і want — одна з найчастіших у слуханні: «I won't do it» («не буду») проти «I want to do it» («хочу»). Сенс протилежний.
2.2 Шість випадків уживання — з розбором
① Рішення в момент мовлення
② Обіцянка, пропозиція, згода
③ Прогноз-думка, без видимих ознак
④ Відмова й наполягання
⑤ Факт про майбутнє, який ні від кого не залежить
⑥ Ввічливі прохання і пропозиції
2.3 Де will не ставлять — найдорожче правило теми
Після сполучників часу й умови англійська не ставить will, хоч ідеться про майбутнє. Українська ставить майбутній час в обох частинах речення, тому калька виникає автоматично — і це помилка №2 у всій темі.
If it will rain, we'll move the demo inside.
Wait until the tests will pass.
If it rains, we'll move the demo inside.
Wait until the tests pass.
Правило стосується when у значенні «коли настане момент». Але when буває й питальним словом у непрямому питанні — і там will доречний:
I'll call you when the deploy finishes. — обставина часу → без will.
I don't know when the deploy will finish. — непряме питання → з will.
Різниця в тому, чим when є в реченні: у першому воно відповідає на «коли я подзвоню», у другому — це те, про що я не знаю.
Давньоанглійське willan — повноцінне дієслово зі значенням «хотіти, бажати». Той самий корінь дав німецьке wollen, українське «воля» і сучасне англійське will як іменник — «воля», «заповіт».
Звідси стає зрозуміло, чому will досі несе відтінок рішення й готовності, а не просто часу: воно ніколи не переставало бути модальним. Саме тому «The car won't start» означає «відмовляється», а не «не буде»: у формі збереглося старе значення волі. Детальніше — у розділі 17.