Десять помилок українців
Це не абстрактні недоліки, а конкретні українські кальки — те, що чути від людей із дуже пристойною англійською. Порядок тут за впливом на співрозмовника, а не за частотою: перші три помітні одразу, а остання не помітна взагалі й саме тому найдорожча. Причина в кожної одна й та сама — українська на цьому місці влаштована інакше.
① He said me
Найчастіша помилка теми. Українське «сказав мені» ставить адресата в давальний відмінок і чіпляє його прямо до дієслова — без жодного прийменника й без жодного вибору. Англійська замість відмінка має місце в реченні, і кожне дієслово саме вирішує, чи пускати людину одразу після себе: tell пускає, say — ні.
She said us the truth.
They said me to wait.
She told us the truth.
They told me to wait.
Перевірка на місці: якщо після дієслова стоїть людина — це tell. Якщо не стоїть — say. Варіант said to me існує, але звучить книжно й у розмові трапляється рідко.
② She told that…
Дзеркальна до першої, і причина та сама. Українське «розповіла, що…» адресата не потребує взагалі — його там просто немає, — тому в англійському реченні його нема кому поставити. А tell без адресата не вживається.
He told he would call back.
She told me that she was busy.
Виняток — стійкі звороти: tell the truth, tell a lie, tell a joke, tell the time. Тільки в них tell обходиться без адресата.
③ He asked where do I live
Переказане питання будується як розповідне речення. Українською цієї різниці немає взагалі: «спитав, де я живу» виглядає точнісінько як пряме питання «Де я живу?» — у нас вільний порядок слів і немає допоміжних дієслів, тому переставляти нічого.
She asked me when will I be ready.
I asked what time does it start.
Could you tell me where is the station?
She asked me when I would be ready.
I asked what time it started.
Could you tell me where the station is?
Останній рядок найважливіший: це не переказ чужих слів, а звичайне ввічливе питання, яке ви скажете сьогодні. Помилка тут коштує найбільше, бо трапляється найчастіше.
④ He said he will come
Незсунуте майбутнє. Українське підрядне речення зберігає час оригіналу — «сказав, що прийде», — бо міряє його від моменту тієї репліки. Англійська міряє від моменту переказу, і те, що для нього було попереду, для вас уже може бути позаду.
She said she is busy.
They said they have finished.
She said she was busy.
They said they had finished.
Не плутайте з випадками без зсуву з розділу 3: там незсунутий час — свідомий вибір при says чи при вічній правді, а тут це просто забутий крок.
⑤ He said he would come tomorrow
Зсунули дієслово й забули про обставину. Помилка непомітна для ока — граматика бездоганна — і саме тому найпідступніша: речення повідомляє іншу дату. Якщо розмова була тиждень тому, tomorrow означає завтрашній день вашого читача, а не той, про який ішлося.
He said he had seen her here yesterday.
They said they would start next week.
He said he had seen her there the day before.
They said they would start the following week.
Пастка в пастці: якщо той день ще не настав, обставину міняти не треба. Механічне the next day у понеділковому переказі про вівторок — теж помилка. Повна таблиця — у розділі 4.
⑥ He suggested me to wait
Правильне дієслово, неправильна модель. Українське «запропонував мені зачекати» будується як «дієслово + кому + інфінітив» — і ця модель переноситься цілком. А suggest не бере ані адресата, ані інфінітива.
She recommended me to try it.
They proposed us to meet on Friday.
She recommended trying it.
They suggested that we meet on Friday.
Порівняйте з дієсловами, які цю модель мають: told me to wait ✓, asked me to wait ✓, advised me to wait ✓. Різниця не логічна, а словникова — і саме тому дієслово вчиться разом зі своєю моделлю.
⑦ He said that I wait outside
Українське «щоб». Воно виглядає як сполучник підрядного речення — «сказав, щоб я зачекав», — і рука шукає англійське підрядне. Але наказ і прохання англійська переказує інфінітивом, у якому немає ані сполучника, ані власного підмета.
She asked that I call her back.
Mum said that I come home early.
She asked me to call her back.
Mum told me to come home early.
Конструкція ask that somebody do в англійській існує, але це офіційний зворот із документів (We ask that all guests remain seated), а не переказ звичайного прохання.
⑧ He asked me if did I need help
Половину роботи зробили, половину — ні: сполучник поставили, а порядок слів лишили питальним. Українське «чи» підтримує цю помилку тим, що воно справді стоїть і в прямому питанні («Чи потрібна тобі допомога?»), тому здається, ніби нічого більше міняти не треба.
She asked whether can she come.
I asked if is it ready.
She asked whether she could come.
I asked if it was ready.
⑨ He explained me the rule
Та сама причина, що в помилці ①, але інша родина дієслів. Українською «пояснив мені», «описав мені», «повідомив мені» — усе через давальний відмінок, форма одна на всіх. Англійською ці дієслова ставлять адресата тільки через to, і тільки після додатка.
She described us the flat.
They announced me the decision.
She described the flat to us.
They announced the decision to me.
Родина невелика й вчиться списком: explain · describe · announce · mention · suggest · repeat · report. Це рівно ті самі дієслова, які в темі «Пасивний стан» не пускають людину в підмет.
⑩ He said that… He said that… He said that…
Граматичних помилок тут немає жодної — і саме тому ця стоїть останньою. Українською ми теж часто кажемо «сказав, що», але в нас є частки й порядок слів, які додають відтінок («та він же сказав, що…»). Англійська цих засобів не має, і всю роботу мусить робити дієслово переказу.
Ліворуч — три однакові речення, з яких не видно, як проходила розмова. Праворуч — та сама розмова, у якій одразу чути вибачення, визнання і зобовʼязання. Вісім дієслів із розділу 9 покривають майже все робоче листування.
Не намагайтеся тримати в голові всі десять. Перші три (said me, told that, інверсія в питанні) чуються одразу й виправляються за тиждень свідомої уваги. Четверта й пʼята (зсув часу й обставини) — це механіка, яку ставить план із розділу 19.
А от десята не виправляється вправами взагалі: вона зникає лише тоді, коли ви навмисно виписуєте вісім дієслів переказу й починаєте вживати їх у справжніх листах.