Звідки взявся пасив
Пасив здається складною надбудовою над нормальним реченням — аж поки не стане видно, що це плата за жорсткий порядок слів. Англійська втратила відмінки й мусила купити собі окремий механізм, щоб рухати учасників по реченню. Українська відмінки зберегла і цієї плати не вносить — тому має три способи обійтися без пасиву й жодного, схожого на нього.
17.1 Англійська колись мала відмінки — і пасив їй був не потрібен
У давньоанглійській іменник мав чотири відмінки, і роль у реченні показувало закінчення, а не місце. Se cyning (називний) і þone cyning (знахідний) можна було ставити в будь-якому порядку — речення читалося однаково. Рівно так, як досі працює українська: «король убив дракона» і «дракона вбив король» відрізняються наголосом, а не змістом.
Потім закінчення стерлися. Разом із ними зникла єдина ознака ролі — і місце в реченні стало обовʼязковим: перше — підмет, друге — дієслово, третє — додаток. Мова отримала передбачуваність і втратила свободу. А з нею — можливість просто взяти обʼєкт і поставити його на початок.
Ось і вся відповідь на питання «чому в англійській стільки пасиву». Не тому, що вона любить безособовість, а тому, що це її єдиний спосіб зробити те, що українська робить порядком слів і закінченнями.
17.2 Пасив виріс із опису стану
Форми be + дієприкметник спершу не було як окремої конструкції: був звичайний прикметник при звʼязці. The door is shut означало те саме, що the door is open — опис стану, а не події. Дію в давньоанглійській передавали неозначеним займенником man («хтось»): man ofslōh þone cyning — «хтось убив короля», рівно як українське «короля вбили».
Займенник man згодом зник, а конструкція «звʼязка плюс дієприкметник» лишилась і поступово перебрала на себе його роботу. Звідси й головна двозначність сучасного пасиву, розібрана в розділі 2: The shop is closed досі означає і стан, і дію, бо історично це одна й та сама форма, яка просто навчилася другого значення.
17.3 Молоді форми, які колись вважали помилкою
Форма Continuous Passive зʼявилась лише наприкінці XVIII століття. До того казали the house is building — активна форма з пасивним значенням, і нікого це не бентежило. Коли зʼявилось the house is being built, граматисти назвали новинку неоковирною й потворною, а один із них — «безглуздою і неможливою». За сто років вона стала нормою, а the house is building зникло майже без сліду. Уламки досі живі в The book is selling well і Dinner is cooking.
Get-пасив із розділу 8 уперше фіксують у XVII столітті, а масовим він став у XX-му. Формально його й далі позначають як неформальний — при тому, що в мовленні він давно витіснив звичайний пасив у розмовах про раптові події. Це нормальна доля молодої конструкції: спершу її не помічають, потім лають, потім вона стає єдиним природним варіантом.
17.4 Що з цього випливає для вас
Історія не поставить за вас жодного be — це робить лише практика. Але вона знімає два відчуття, які найбільше заважають.
Перше: що пасив — це «важкий», «канцелярський» стан, якого варто соромитись. Ні: для англійської це робочий інструмент керування порядком слів, такий самий буденний, як для української — відмінкове закінчення.
Друге: що вам треба вивчити чужу екзотику. Не треба — ви щодня робите те саме, просто іншими засобами: «баг виправили», «будинок будується», «двері зачинені». Три українські механізми зводяться в один англійський, і вся робота цієї теми — навчитися робити це зведення в правильний бік.