Звідки взялася межа між штуками й речовиною
Розподіл на злічуване й незлічуване здається капризом англійської: чому advice не рахується, а suggestion рахується, хоча це майже те саме? Відповідь у тому, що межа не англійська вигадка — її по-своєму проводять усі мови, включно з українською. Англійська лише зробила її видимою в граматиці: у неї межа керує множиною, артиклем, кількісним словом і числом дієслова одразу.
18.1 Українська проводить ту саму межу — просто тихіше
У нас теж є слова, які не рахуються: «вода», «пісок», «терпіння», «молоко». Спробуйте сказати «дві води» — вийде або дивно, або з тим самим перевертанням, що й в англійській: «дві води» = дві пляшки.
Отже, поняття читачеві знайоме. Різниця не в наявності межі, а в двох речах: по-перше, англійська поклала по інший бік межі десяток дуже вживаних слів (advice, information, money, furniture); по-друге, у неї від цього розподілу залежить більше — не лише вибір слова, а й артикль, множина й дієслово.
18.2 Чому саме ці слова опинилися серед речовини
Більшість слів зі списку пасток — запозичення з латини через французьку: advice, information, evidence, progress. У латині відповідні іменники позначали дію або її результат узагалі («сповіщання», «просування») і множини в цьому значенні не мали. Англійська взяла їх разом із цією властивістю — і зберегла її навіть тоді, коли значення зсунулося до «конкретна порада».
Германські слова того самого змісту повелися інакше: tip, hint, word, thought — усі злічувані. Тому в англійській і виникли пари «неможливе латинське / можливе своє»: ✗ an advice, але ✓ a tip.
Слово news справді починалося як множина — від прикметника new: «нові речі, новини». У XVI столітті його ще вживали з дієсловом у множині: these news are. Але значення поступово зсунулося з «окремих новин» на «новини як явище», і мова перерахувала число: до XVIII століття закріпилося the news is.
Той самий шлях пройшли назви наук на -ics: physics, mathematics, economics. Колись — множина («фізичні матерії»), сьогодні — незлічувана назва дисципліни з дієсловом в однині. Тому -s наприкінці слова нічого не повідомляє про число: це слід історії, а не граматична ознака.
18.3 Дзеркальний випадок: множина без -s
people і police пройшли протилежну дорогу. Обидва прийшли з французької як збірні іменники в однині («народ», «управа»), і ще у XVIII столітті the people is було нормальним. Потім мова почала бачити в них не одну спільноту, а множину осіб — і дієслово перейшло в множину, хоча форма слова не змінилася.
Практичний висновок звідси приємний: обидва «неправильні» списки — з news і з police — це не винятки, а слова, застукані посеред дороги. Мова перераховує число за змістом, а форма за ним просто не встигає.
18.4 Межа рухається просто зараз
data — латинська множина від datum, і ще пів століття тому в наукових текстах писали the data are. Сьогодні в технічній і діловій англійській переважає the data is: слово перейшло у світ речовини, як information. Обидва варіанти досі трапляються, і жоден не помилка.
Зворотний рух теж є: a training, an accommodation, feedbacks у корпоративному жаргоні вже не рідкість, а coffees і beers ніхто й не помітить. Мова весь час переганяє слова через межу — і саме тому список пасток варто памʼятати не як закон, а як звід сьогоднішніх звичок.
18.5 Що з цього випливає для вас
Історія не поставить за вас жодного much — це робить лише практика. Але вона знімає два відчуття, які найбільше заважають.
Перше: що це капризний список, вигаданий, щоб ускладнити життя. Ні — межа є в кожній мові, зокрема в українській; англійська просто дала їй більше роботи.
Друге: що українська тут «неправильна». Теж ні: вона проводить межу в іншому місці, і кожне таке рішення однаково послідовне. Уся робота цієї теми — не замінити одну межу на іншу, а навчитися бачити, де вона проходить в англійській для двох десятків найужитковіших слів.