Розділ 1 з 20

Головна ідея — форму задає роль у реченні

Займенники здаються дрібницею: коротенькі слова, які вчать на першому тижні й більше до них не повертаються. Насправді це останній куточок англійської, де слово ще змінює форму. Іменник давно перестав відмінюватися — table лишається table хоч у підметі, хоч у додатку. А займенник досі має пʼять різних форм, і вибирає між ними не значення, а роль у реченні.

Найважливіша порада в усій темі

Не питайте себе «як буде він». Питайте: він тут діє, його зачепило чи він власник — і форма знайдеться сама.

Українцеві це питання не спадає на думку, бо в нашій мові на нього вже відповіло закінчення: він, його, йому, себе. Ми міняємо кінець слова, англійська міняє слово цілком.

Уся ідея — на одній схемі

Одне українське слово — пʼять англійських формКолір означає роль у реченні: синій — хто діє, помаранчевий — кого зачепило, фіолетовий — чий.УКРАЇНСЬКОЮ — ОДНЕ СЛОВО З РІЗНИМИ ЗАКІНЧЕННЯМИвін · його · йому · його · себеДІЄheHe called.він подзвонивЗАЧЕПИЛОhimI called him.я подзвонив йомуЧИЙ + ІМЕННИКhishis numberйого номерЧИЙ, БЕЗ ІМЕННИКАhisThe number is his.номер йогоДІЄ = ЗАЧЕПИЛОhimselfHe hurt himself.він забивсяУкраїнська роль дописує закінчення до того самого слова.Англійська бере інше слово — і обрати його треба ще до того, як ви договорили речення.Іменник таких форм уже не має: table лишається table у всіх пʼятьох клітинках.
Одне українське слово розходиться на пʼять англійських. Жодна з форм не «ввічливіша» й не «книжніша» за іншу: між ними вибирає лише місце в реченні.

Чому саме займенники виказують рівень

Помилка в часі трапляється раз на абзац. Помилка в займеннику — раз на речення, бо займенник у живому мовленні найчастотніша річ узагалі: I, you, it, my стоять у першій десятці найуживаніших слів англійської.

Два речення з однаковою кількістю помилок
I have seen him yesterday.
Одна помилка на все речення, і та в часі. Співрозмовник її, найімовірніше, навіть не помітить.
Me and my colleague finished the report.
Теж одна помилка — але в короткому слові, яке трапиться ще пʼять разів у наступних трьох реченнях. Саме такі помилки складаються у враження «рівень нижчий, ніж я думав».

Тому займенники — найдешевша інвестиція в англійській: правил тут на дві години, а видно результат у кожному реченні.

Пʼять форм, і всі пʼять знадобляться сьогодні

Хто діє

I · you · he · she · it · we · they. Стоять перед дієсловом. Це розділ 2.

Кого зачепило

me · you · him · her · it · us · them. Стоять після дієслова й після будь-якого прийменника.

Чий — перед іменником

my · your · his · her · its · our · their. Самі по собі не вживаються: тримають іменник.

Чий — без іменника

mine · yours · his · hers · ours · theirs. Про різницю з попередньою серією — розділ 3.

Сам себе

myself · yourself · himself · herself · itself · ourselves · themselves. Найнебезпечніша серія: розділ 5.

І ще одна робота

Займенник в англійській тримає порожнє місце підмета: It’s raining, There are two tickets. Про це розділ 7.

Де українська й англійська розходяться найсильніше

Три розходження, і всі три дадуть про себе знати вже в наступному розділі.

① Одне українське слово — два англійських

«Його» покриває і обʼєкт, і належність: «я бачив його» та «його машина». Англійська розводить їх на him і his. Так само «її» — це her у трьох різних ролях, і саме тому her здається простим, поки не дійде до hers.

② В англійської немає «свій»

Українське «свій» бере значення від підмета й роду не має. Англійський присвійний завжди називає рід власника: «він узяв свою книжку» — his book, «вона взяла свою книжку» — her book. Рід предмета тут ні до чого взагалі.

③ Англійське речення не буває без підмета

«Дощить», «Холодно», «У мене є машина», «Важливо перевірити» — усі ці речення українською самодостатні. Англійською в кожному доведеться поставити займенник, якого в оригіналі немає зовсім.

Перевірка інтуїції — чотири речення

My colleague and I finished the report.Мій колега і я закінчили звіт.Підмет — той, хто діє. Приберіть «my colleague and», і лишиться I finished: ✗ me finished не буває. Порядок теж не випадковий — англійська ставить себе останнім.
The manager invited Taras and me.Керівник запросив мене й Тараса.Та сама пара імен, але тепер дія зачепила обох: invited me. Українською в обох реченнях був би «я / мене» — і рука не питає себе, який саме.
The company changed its name last year.Компанія змінила назву торік.Належність — отже its, без апострофа. Апостроф означав би «it is»: ✗ the company changed it is name.
This isn’t my folder — mine is at home.Це не моя тека — моя лишилася вдома.Обидві присвійні серії поруч. Спершу після займенника стоїть іменник — my folder; потім іменника вже немає, і на його місце йде mine.
Одне речення, яке варто перевірити на собі просто зараз

Як ви скажете колезі: «Я почуваюся значно краще»?

Якщо рука написала I feel myself much better — це найвідоміша помилка теми, і вона не просто «зайве слово»: feel myself носій розуміє геть інакше, ніж ви хотіли. Причина проста — українське «-ся» в «почуваюся» здається зворотним займенником, хоч ним не є. Розбір — у розділі 5.

Що далі з цим правилом