Розділ 3 з 20

my і mine — дві присвійні серії

Дві серії, які означають одне й те саме — належність, — і різняться рівно однією ознакою: чи стоїть після займенника іменник. Правило тривіальне. Складність в іншому: англійська ставить присвійний там, де українська не ставить нічого, і не має слова «свій».

3.1 Дві серії поруч

ОсобаПеред іменникомЗамість іменника
яmy laptopIt’s mine.
ти, виyour laptopIt’s yours.
вінhis laptopIt’s his.
вонаher laptopIt’s hers.
воноits handle— форми майже не буває
миour laptopIt’s ours.
вониtheir laptopIt’s theirs.
Різниця між my і mine — рівно одна: чи стоїть після займенника іменникІМЕННИК Єmylaptopmy · your · his · her · its · our · theirсам по собі не вживається — тримає іменникІМЕННИК УЖЕ СКАЗАЛИmineпорожньоmine · yours · his · hers · ours · theirsWhose is this? — Mine.✗ ТАК НЕ КАЖУТЬmine laptop · a my friend · the my bookдва визначники поспіль — англійське місце перед іменником одне✓ ТАК КАЖУТЬmy laptop · a friend of mine · this book of mineартикль лишається на місці, власник іде після — через ofРід бере від власника, а не від предмета: his sister і her brother — обидва правильні.
Друга серія існує рівно для того, щоб не повторювати іменник, який щойно назвали. У решті вона нічим не відрізняється від першої.

Дві клітинки таблиці збігаються: his працює в обох колонках, а her у першій колонці збігається з обʼєктною формою з розділу 2. Через це his і her здаються найлегшими — доки не доводиться сказати hers.

3.2 Що з цього насправді ламається

Так кажуть українці
Mine laptop is faster.
This is a my friend.
The my report is ready.
Is this book your’s?
Правильно
My laptop is faster.
This is a friend of mine.
My report is ready.
Is this book yours?

Артикль і присвійний не стоять поруч

Перед англійським іменником є рівно одне місце для визначника, і на нього претендують і артикль, і присвійний. Тому ✗ a my friend, ✗ the my report, ✗ this my idea неможливі — хоча українською «один мій друг» і «ця моя ідея» звучать бездоганно.

Коли треба сказати і «один», і «мій», власник іде назад через of: a friend of mine, this idea of mine, an old habit of his. Цей зворот називають подвійним генітивом, і він єдиний спосіб поєднати обидва.

3.3 Англійська не має «свій»

Це друга за вартістю помилка розділу — і найтихіша, бо речення з нею граматично бездоганне.

Українське «свій» бере значення від підмета: «він узяв свою книжку», «вона взяла свою книжку» — слово те саме. Англійський присвійний називає рід власника, і слово щоразу інше.

Одне українське «свій», два англійські слова
He took his book from the shelf.
Власник — чоловік, отже his. Те, що книжка «вона», не важить нічого: рід предмета в англійській на присвійний не впливає взагалі.
She took her book from the shelf.
Власник — жінка, отже her. Тут українська рука найчастіше й спотикається: «свою» не підказує роду, і форма береться навмання.
He took her book from the shelf.
А ось це вже інший факт, а не інший переклад: він узяв її книжку, чужу. Українською різницю несе слово «свою» проти «її» — і саме її втрачають у перекладі.
own — це не «свій»

Own справді схоже на «свій», але додає наголос «власний, а не чужий»: my own room — «моя власна кімната», не спільна. Само по собі own не вживається: ✗ He took own book. Завжди з присвійним поруч: his own, her own, their own.

3.4 Присвійний там, де українською нічого немає

Англійська називає власника частин тіла, одягу й особистих речей завжди — навіть коли він очевидний.

She washed her hands.Вона помила руки.Українською «руки» власника не потребують. Англійське the hands звучить як опис у медичній картці: her hands — єдиний природний варіант.
He put his hand in his pocket.Він поклав руку в кишеню.Двічі поспіль там, де українською жодного разу. Речення без присвійних (put the hand in the pocket) звучить так, ніби рука й кишеня чиїсь чужі.
Take your time.Не поспішайте.Стійкий зворот, зібраний із того самого матеріалу: буквально «візьміть свій час». Українською присвійного тут немає навіть у думці.
I forgot my password.Я забув пароль.«Забув пароль» українською не уточнює чий. Англійська уточнює: I forgot the password означало б якийсь конкретний спільний пароль, про який ішлося раніше.

3.5 Whose і чужі імена — сусідня конструкція

Присвійний іменника будується інакше — через апостроф із s: Anna’s laptop, the client’s invoice, my colleagues’ desks. Це єдине місце в англійській, де апостроф справді означає належність, — і саме тому його помилково переносять на займенники. Про це наступний розділ.

Що взяти з розділу

Дві перевірки, кожна на секунду.

Перша: після займенника стоїть іменник? Так — перша серія (my). Ні — друга (mine).

Друга: перед займенником уже є артикль чи this? Тоді присвійний туди не влізе — виносьте його назад через of: a friend of mine.

Що далі з цим правилом