Десять помилок українців
Це не абстрактні недоліки, а конкретні українські кальки — те, що чути від людей із дуже пристойною англійською. Порядок тут за вартістю, а не за частотою: перші три співрозмовник помічає одразу, остання не помітна взагалі й саме тому найдорожча. Причина в кожної одна й та сама — українська на цьому місці влаштована інакше.
① I didn’t see nothing
Подвійне заперечення. Українське «я нікого не бачив» вимагає двох заперечних слів, і жодне з них прибрати не можна: «я нікого бачив» — не речення. Англійська дозволяє рівно одне заперечення на речення, і друге не підсилює його, а робить фразу неграмотною — або, у формальному читанні, перевертає зміст.
I don’t know nothing about it.
Nobody didn’t notice the mistake.
I don’t know anything about it.
Nobody noticed the mistake.
Правило на місці: заперечення або на дієслові (didn’t … anything), або на займеннику (… nothing). Обидва разом — ні.
② Is raining. Is very important to check
Пропущений підмет. Українське речення без підмета — норма, а не еліпсис: «Дощить», «Холодно», «Важливо перевірити», «Думаю, спрацює». Англійське речення без підмета не буває взагалі, тому місце заповнюють порожнім it — словом, яке ні на що не вказує.
Is very important to check the numbers.
Seems that nobody noticed.
Think it will work.
It’s very important to check the numbers.
It seems that nobody noticed.
I think it will work.
Найпідступніше те, що на слух помилка майже не чути: Is raining звучить схоже на It’s raining. У листі вона видно одразу.
③ There is at me a car
Українське «у мене є» побудоване як існування з прийменником, і рука перекладає обидві частини: «є» → there is, «у мене» → at me. Англійська будує це речення принципово інакше — власник стає підметом, а прийменник зникає повністю.
At my sister there are two children.
There is at us a meeting at three.
My sister has two children.
We have a meeting at three.
Зворот there is сам по собі правильний і потрібний — але для існування, а не власності: There’s a car outside нічого не каже про те, чия вона. Розбір у розділі 7.
④ The company changed it’s name
Апостроф за змістом «чий». Правило про апостроф справді існує — Anna’s laptop, — але діє тільки для іменника. У займенника присвійна форма своя, і апострофа в ній немає жодного.
Is this folder your’s?
The idea was her’s, not their’s.
Is this folder yours?
The idea was hers, not theirs.
Перевірка на півсекунди: розгорніть слово в два. It is name не розгортається — отже апострофа немає. Форм your’s, her’s, their’s не існує взагалі.
⑤ I feel myself much better
Українське «-ся» здається зворотним займенником. Насправді воно робить щонайменше три різні роботи, і зворотна серед них лише одна: у «почуваюся», «хвилююся», «зустрічаємося» дії із собою немає.
She relaxed herself after work.
We meet ourselves every Friday.
She relaxed after work.
We meet every Friday.
Ця помилка коштує більше за інші зі списку: у feel myself англійська чує цілком конкретне фізичне значення, і в робочій розмові воно виходить дуже недоречним. Повний список дієслів — у розділі 5.
⑥ Everybody are ready
Українське «усі готові» — множина, і рука ставить множинне дієслово. Англійські everybody, somebody, nobody, everything граматично однина, хоч і означають багатьох.
Nobody know the answer.
Everything were fine.
Nobody knows the answer.
Everything was fine.
Тонкість, яка виглядає суперечністю: дієслово в однині, а займенник далі — множинний. Everybody has to bring their laptop правильно цілком.
⑦ Who did send you this file?
Зайвий помічник у питанні про підмет. Українське питання «Хто надіслав?» від розповідного речення відрізняється лише інтонацією — переставляти нічого не треба, — тому рука за звичкою додає do / did усюди, де побачила питання.
What did happen yesterday?
How many people did come?
What happened yesterday?
How many people came?
Перевірка: якщо відповіддю буде підмет («Anna»), помічник не потрібен. Якщо відповідь стоїть деінде — Who did you send it to? — To Anna, — помічник на місці.
⑧ Give me the red, please
Випущений іменник. Українське закінчення саме показує, про що йдеться: «червону» — це вже й рід, і число, і відмінок. Англійський прикметник такої підказки не має, тому на місце іменника ставлять опору one.
I don’t want this folder, give me that.
These are too expensive, show me cheaper.
I don’t want this folder, give me that one.
These are too expensive, show me cheaper ones.
Той самий пропуск у другій присвійній серії: ✗ Is this folder your? замість yours. Причина спільна — англійська не лишає місце іменника порожнім.
⑨ This is a my friend
Два визначники на одне місце. Українською «один мій старий друг» вибудовується в ряд без жодного конфлікту; перед англійським іменником є рівно одна позиція, і на неї претендують і артикль, і присвійний.
The my report is ready.
This my idea didn’t work.
My report is ready.
This idea of mine didn’t work.
Коли потрібні обидва змісти — «один» і «мій», — власник іде назад через of і бере другу серію: a friend of mine, an old habit of his.
⑩ He took her book — коли мали на увазі «свою»
Найтихіша помилка списку: речення граматично бездоганне, тому його ніхто не виправляє. Українське «свій» роду не має й бере значення від підмета; англійський присвійний завжди називає рід власника, і хибна форма повідомляє інший факт — що книжка чужа.
She forgot his password. (мали на увазі: свій)
She forgot her password.
Сюди ж належить і пропущений присвійний там, де українською його немає зовсім: ✗ She washed the hands замість her hands. Розбір — у розділі 3.
Візьміть ②, ③ і ⑤. Перші дві помітні в кожному другому реченні й ламають саму будову фрази, а не окреме слово; третя коштує найдорожче в живій розмові.
Решта сім теж варті уваги, але вони точкові: помилку в its виправляють один раз і назавжди, а звичку лишати речення без підмета доводиться переучувати.