Розділ 1 з 20

Головна ідея — -ing це річ, to це напрям

Українською «робити» — одне слово на всі випадки: «люблю робити», «хочу робити», «замість робити», «змусив робити». Англійська на цьому самому місці щоразу вибирає між doing і to do — і вибір диктує не стиль, не ввічливість і не рівень. Форма -ing називає дію як річ, яка вже існує: процес, звичку, факт. Форма to do вказує на дію, якої ще немає: намір, мету, наступний крок.

Найважливіша порада в усій темі

Не питайте себе «яка форма правильна». Питайте: дія вже існує в момент головного дієслова — чи вона ще попереду?

Це те саме питання, що вирішує stop smoking проти stop to smoke, remember locking проти remember to lock і половину списків, які зазвичай радять просто вивчити.

Уся ідея — на одній схемі

Одне питання вирішує майже все. Дієслово попереду лише підказує відповідьДія вже існує в момент головного дієслова?ТАК — ПРОЦЕС, ЗВИЧКА, ФАКТdoingenjoy · avoid · finish · mind · keep · suggestI enjoy cooking.Готування вже є в моєму житті — я про нього й кажуНІ — НАМІР, МЕТА, НАСТУПНИЙ КРОКto dowant · decide · hope · promise · manage · refuseI want to cook.Готування ще не почалося — воно попередуУкраїнською обидва речення мають те саме слово «готувати».Тому рука й не відчуває, що тут узагалі є вибір.
Дієслово попереду не «вимагає» форму — воно лише підказує відповідь на питання зверху. Тому дієслова й групуються так, як групуються: у списку «-ing» майже все про наявний процес, у списку «to» — про намір.

Чому українцеві це дається важко

Не через складність форм: doing утворюється однією буквою, to do — одним словом. Важко через те, що українська цього вибору не робить. У нас на всі позиції стоїть інфінітив, і рука навіть не помічає розвилки — вона перекладає «робити» першою формою, яку згадає, а згадує зазвичай to do, бо саме так дієслово подано в словнику.

Те саме українське слово, дві різні англійські форми
Я люблю готувати. → I enjoy cooking.
«Готувати» тут — процес, який уже є в моєму житті. Я оцінюю його, а не збираюся почати.
Я хочу готувати. → I want to cook.
«Готувати» тут — те, чого ще не сталося: намір, який щойно зʼявився.

Звідси й усі помилки теми: рука ставить to скрізь, бо українською скрізь інфінітив. Виходить ✗ I enjoy to cook, ✗ I avoid to work late, ✗ I look forward to see you — речення, які носій розуміє, але одразу чує в них іноземця.

Три причини, і лише одна з них — списки

Ліворуч прийменник

Найнадійніша причина: після прийменника завжди -ing, без винятків і без залежності від змісту — good at cooking, without asking, instead of waiting. Про це розділ 3.

Ліворуч дієслово зі списку

Єдина причина, яку доводиться вчити напамʼять, — і вона покриває меншу частину випадків, ніж здається. Списки з поясненням, чому дієслово саме в цьому списку, — розділи 5 і 6.

Вирішує зміст

Вісім дієслів беруть обидві форми, і форма змінює зміст речення: stop, remember, forget, try, regret, mean, go on, need. Тут списки не рятують — розділ 10.

Перевірка інтуїції — чотири речення, одне українське слово

Українською в кожному з них стоїть «палити» або «закурити». Англійською — чотири різні форми.

He stopped smoking.Він кинув палити.Куріння вже було — саме його припинили. Дія існувала, отже -ing.
He stopped to smoke.Він зупинився, щоб закурити.Куріння ще не почалося: воно мета зупинки. Дії немає, отже to.
He made me smoke.Він змусив мене закурити.Голий інфінітив після make. Форма без to — не третя ідея, а та сама «дія попереду», у якої частку забрало саме дієслово; про це розділ 8.
He quit smoking without even trying.Він кинув палити, навіть не спробувавши.Дві причини в одному реченні: quit зі списку «тільки -ing», а після прийменника without стоїть -ing незалежно від будь-яких списків.

Чотири речення, у кожному те саме дієслово — і жодна форма не замінюється на іншу без зміни змісту або без прямої помилки. Ось відстань між двома мовами, яку доведеться пройти в цій темі.

Одне речення, яке варто перевірити на собі просто зараз

Як ви закінчите діловий лист українською: «З нетерпінням чекаю на вашу відповідь»?

Якщо рука написала I look forward to hear from you — це найпоширеніша помилка українців у діловій англійській, і вона повторюється щодня. To тут не частка інфінітива, а прийменник: після нього так само спокійно стоїть іменник (I look forward to Friday), отже далі має бути hearing.

Перевірка займає секунду, і вона єдина на весь цей клас помилок — розділ 3.

Що далі з цим правилом