Обмежувальні речення: без них іменник не впізнати
Обмежувальне речення (defining) відповідає на питання «а який саме?». Воно звужує коло: із усіх рахунків — той, що надійшов у понеділок; із усіх колег — той, що полагодив ноутбук. Приберіть таке підрядне — і речення перестане повідомляти, про кого мова. Саме тому ком тут немає: коми відділяють те, що можна прибрати, а це прибрати не можна.
4.1 Тест на прибирання
Один тест, і він працює завжди.
4.2 Що дозволено в обмежувальному реченні
Це найвільніша конструкція теми: тут можна майже все, чого не можна в неозначальній.
Дозволено
- that — і воно тут найчастіше
- викинути займенник, коли він додаток: the book I read
- лишити прийменник у кінці: the flat I live in
- згорнути підрядне: the man standing there
Не можна
- ставити коми — жодної
- вживати займенник після власної назви (Kyiv, Marta) — вона вже названа точно
- дублювати додаток: ✗ the film that I watched it
4.3 Іменники, після яких підрядне майже завжди обмежувальне
- Слова з the only, the first, the last, the best: підрядне і робить іменник «єдиним таким». It’s the only shop that sells fresh bread.
- Займенники anyone, everyone, those, people в загальному значенні: Anyone who wants to join should email me.
- Іменник із a / an: артикль означає «якийсь один із багатьох», і підрядне зазвичай саме вибирає його. We hired a developer who had worked at Google.
- Іменник у множині без означеності: Clients who signed last year pay the old rate.
Це не стилістична дрібниця, а зміна повідомлення.
Перший варіант обіцяє надбавку всім людям на світі й принагідно повідомляє, що вони працюють у нічну зміну. Другий — те, що ви й хотіли сказати. Українська кома тут стоїть в обох випадках, і саме тому помилку не чути.
4.4 Обмежувальне речення в живому тексті
Прочитайте речення вголос. В обмежувальному підрядному паузи немає — воно вимовляється разом з іменником, однією хвилею. У неозначальному голос сам робить паузу на місці кожної коми, і тон трохи падає.
Це не мнемоніка, а те саме явище з іншого боку: коми в англійському письмі й позначають цю паузу. Тому найшвидша перевірка — не згадувати термін, а вимовити речення так, як ви його справді сказали б.