Коли who / which / that можна викинути
Речення the book I read виглядає зламаним — між іменником і підметом ніби бракує слова. Насправді це найзвичайніша англійська, і в живому мовленні такий варіант трапляється частіше за повний. Правило тут одне, воно механічне й займає рядок: дивляться не на значення, а на одне слово після займенника.
7.1 Уся перевірка — одне слово праворуч
| Після займенника йде | Отже займенник | Можна викинути? | Приклад |
|---|---|---|---|
| дієслово | підмет підрядного | ні | the invoice that arrived yesterday |
| новий підмет (I, we, the boss) | додаток підрядного | так | the invoice we sent yesterday |
Займенник заміняє собою член підрядного речення. Якщо він заміняє підмет, то без нього в підрядному не лишиться підмета взагалі — і речення розсиплеться. Якщо він заміняє додаток, підмет у підрядному свій (we, I, she), і конструкція тримається без жодного службового слова.
Ось чому перевірка дивиться саме праворуч: вона питає не «яка тут роль», а «чи є в підрядного власний підмет».
7.2 Дві заборони
Ніколи в комах
✗ My laptop, I bought last year, has broken. У неозначальному реченні займенник обовʼязковий, навіть коли він додаток: My laptop, which I bought last year, has broken.
Ніколи після прийменника попереду
✗ the flat in I live. Якщо прийменник винесено вперед, займенник обовʼязковий: the flat in which I live. Викидають тільки тоді, коли прийменник лишився в кінці.
7.3 Так само викидають be у скороченнях
Пропуск займенника — не окремий прийом, а перший крок до скорочених речень із розділу 9. Порівняйте три сходинки одного речення:
7.4 Коли пропуск звучить природніше за повний варіант
Викинути можна тільки відносний займенник. Особовий, який дублює додаток, викидати не можна — його там взагалі не має бути.
The house we live in it is old.
The house we live in is old.
Причина — українське розмовне «фільм, що я його вчора дивився». У нас додаток виражений окремим займенником, і речення від цього не ламається. В англійському підрядному місце додатка вже витрачене.