Без афіксів: складні слова й конверсія
Афікси — не єдиний спосіб зробити слово. Англійська має ще два, і другий із них українська не вміє взагалі. Перший — склеїти два корені: bus stop, well-known. Другий — не зробити нічого: узяти іменник і почати вживати його як дієслово. Google it. Жодної літери не додано, а слово нове.
10.1 Складні слова: два корені поряд
Українська описує відношення прийменником і відмінком: «зупинка автобуса», «пароль від пошти», «звіт про продажі». Англійська просто ставить означення першим і нічого не змінює: a bus stop, an email password, a sales report.
Ланцюжок може бути й довшим: a customer support team meeting — «нарада команди підтримки клієнтів». Читається справа наліво: головне слово останнє, решта його уточнює.
10.2 Разом, через дефіс чи окремо
Найчастіше питання про складні слова — і найменш системна відповідь на нього.
| Пишеться | Коли | Приклади |
|---|---|---|
| окремо | більшість пар «іменник + іменник» | bus stop, coffee shop, credit card, high school |
| разом | старі, звичні, високочастотні пари | bedroom, notebook, keyboard, weekend, football |
| через дефіс | складений прикметник перед іменником | a well-known writer, a five-year-old child, a full-time job |
У складеному прикметнику перед іменником іменник не має множини, навіть якщо число більше за одне.
✗ a five-years-old child · ✓ a five-year-old child
✗ a two-hours meeting · ✓ a two-hour meeting
✗ a 300-pages book · ✓ a 300-page book
Але щойно та сама фраза стає присудком, дефіс і правило зникають: The child is five years old. · The meeting lasted two hours.
10.3 Конверсія — слово міняє роботу, не міняючи форми
Другий спосіб, і саме він робить англійську такою рухливою. Будь-який іменник можна почати вживати як дієслово, і навпаки — жодного суфікса не потрібно.
В українській частина мови майже завжди видна із закінчення: читати — дієслово, читання — іменник, і сплутати їх неможливо. В англійській закінчення немає, тому частину мови показує місце в реченні: після артикля — іменник, після підмета — дієслово.
Практичний наслідок: побачивши в тексті знайоме слово на дивному місці, не шукайте помилки. The ask is simple. — це не описка, а іменник «прохання, вимога», який останні десять років став нормою ділового спілкування.
10.4 Наголос як єдина різниця
Кілька десятків пар «іменник — дієслово» пишуться однаково, а вимовляються по-різному: іменник наголошує перший склад, дієслово — другий. Правило працює настільки надійно, що на нього можна спиратися.
| Іменник (наголос спереду) | Дієслово (наголос ззаду) |
|---|---|
| a PREsent — подарунок | to preSENT — представити |
| a REcord — запис | to reCORD — записувати |
| an INcrease — зростання | to inCREASE — зростати |
| a PROject — проєкт | to proJECT — проєктувати |
| a CONtract — договір | to conTRACT — скорочуватися |
| an OBject — предмет | to obJECT — заперечувати |
| PERmit — дозвіл | to perMIT — дозволяти |
Правило германське за походженням: у германських мовах наголос тяжіє до початку слова, і саме туди його переносить іменник. Дієслово лишає наголос на латинському корені. Тому пара працює тільки на запозичених словах — і жодного разу на своїх.