Схема вибору афікса — 15 секунд
Чотири питання у фіксованому порядку. Порядок не випадковий: частина мови вирішує все інше, тому вона перша, а перевірка «чи існує таке слово» — остання, бо вона єдина не вираховується.
Крок 1 — Ким слово має працювати в реченні?
Не «що воно означає» — значення вже сидить у корені, і суфікс його не змінить. Питання інше: на що це слово відповідає тут. Хто/що → іменник. Який → прикметник. Що робити → дієслово. Як → прислівник.
Найпростіший спосіб відповісти — подивитися на сусідів по реченню. Артикль зліва й іменник справа означають прикметник. Дієслово зліва означає прислівник. Присвійний займенник зліва означає іменник (розділ 9).
Крок 2 — Оберіть суфікс усередині колонки
Частина мови звузила вибір до пʼяти-шести суфіксів. Далі вирішує походження кореня: короткий германський бере -ness, -ful, -less, -en; довгий латинський — -ity, -tion, -ify, -ise.
Приклад: потрібен іменник від dark → корінь короткий і германський → darkness. Потрібен іменник від able → корінь латинський → ability, а не ✗ ableness.
Крок 3 — Це прикметник про почуття? Оберіть кінець стрілки
Окремий крок, бо помилка тут коштує найдорожче. Якщо слово описує джерело — те, що діє на людей, — це -ing. Якщо описує людину, у якій це опинилося, — -ed (розділ 8).
Швидка перевірка: перед -ed зазвичай стоїть I / he / she / we / they. Якщо ви говорите про себе й не збираєтеся себе образити — беріть -ed.
Крок 4 — Потрібне заперечення? Дивіться на корінь, а не на намір
Намір у всіх випадках однаковий — сказати «не». Вирішує корінь: короткий свій → un-; книжний латинський → in- / im- / il- / ir-; дія, яку скасовують → dis-; дія, зроблена хибно → mis-; категорія без оцінки → non- (розділ 2).
Це той крок, де схема регулярно не спрацьовує: unable, але inability. Тому заперечену форму варто записувати разом зі словом, а не виводити щоразу заново.
Крок 5 — Таке слово взагалі існує?
Правильно зібраний суфікс не гарантує, що слово є в мові. Часто для цього значення вже існує інше, коротше: difficulty замість ✗ difficultness, strength замість ✗ strongness.
Практично: розбирати чуже слово можна завжди й безпечно, збирати своє — лише продуктивними афіксами, і в сумнівному випадку перевіряти. Перевірка займає десять секунд і рятує від помилки ⑫ з розділу 14.
- Обидва слова існують і відрізняються значенням (economic / economical, sensible / sensitive)? Схема тут не допоможе — це розділ 6, і різницю треба знати.
- Слово має однакову форму для двох частин мови (fast, hard, a read)? Суфікса не буде взагалі — це розділ 10.
- Афікса не видно, а слово довге? Можливо, це два склеєні корені. Розбирайте з кінця: головне слово завжди останнє.
Три слова, три проходи схеми, приблизно пʼятнадцять секунд. Коли це стане звичкою, кроки зіллються в один — але доти їх варто робити свідомо, вголос.